Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/900/21
Номер провадження 3/511/391/21
"14" липня 2021 р. Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Іванової О. В.,
при секретарі судового засідання Кирилової І.В.,
за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чернеги В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна адміністративні матеріали які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 22.04.2021 року о 23 год. 15 хвилин в Одеській області Роздільнянському районі Одеса - Київ 430 км, керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження медичного огляду та за допомогою алкотестера «Драгер» на визначення стану алкогольного сп'яніння - відмовився та зафіксовано на портативний відео регістратор №185.
За даним фактом поліцейським р6б1 полку УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції Пустовойтенко С.Ю. відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст.130 КУпАП.
14.07.2021р. через канцелярію суду захисником Чернега В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надані письмові заперечення у відповідності до яких, з посиланням на діюче законодавство, просив адміністративне провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Вказане обґрунтовує наступним, так за твердженням захисника, протокол про адміністративне правопорушення не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в ньому розбігається час складення протоколу та часу, який відображений у відеоносії та місце його скоєння; в протоколі взагалі не зазначено марку та реєстраційні номера автомобіля, яким нібито керував ОСОБА_1 ; в протоколі відсутні ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка склала протокол; в протоколі не зазначені свідки та відсутні їх письмові пояснення; відсутній акт огляду на стан сп'яніння; під час складання протоколу ОСОБА_1 не були роз'ясненні його права, в тому числі право на правову допомогу.
В судовому засіданні адвокат Чернега В.М. свої письмові заперечення підтримав та просив їх врахувати, вказував, що не додано доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, оскільки його автомобіль був припаркований та не здійснював рух. Працівники поліції прибули за місцем його тимчасового проживання та, перевищуючи свої службові повноваження, склали відносно нього адміністративний протокол з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Зазначив, що всі дії, та обставини правопорушення, зазначені працівниками поліції мали місце біля та на території дачного будинку АДРЕСА_2 , належного гр. ОСОБА_2 , а не в місці зупинки транспортного засобу водія як зазначено в протоколі - Одеса - Київ 430 км (невідомо чого); під час складання протоколу, ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУПАП, в тому числі й право на правову допомогу адвоката.
Окрім того, захисником під час судового розгляду було звернуто увагу суду на той факт, що додане до протоколу відео з порталу відео реєстратору також не відповідає вимогам законодавства, оскільки на ньому зафіксовані події, які не відповідають часу та місцю події; окрім того відео не є безперервним, що зобов'язує суд його визнати недопустимим доказом. Просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити зв'язку з відсутністю в його діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення, надавши суду свої заперечення у письмовому вигляді.
Крім того, судом, за клопотанням захисту, були допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так, свідок ОСОБА_2 суду повідомила, що 22.04.2021р. вона, її чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відпочивали на території дачного будинку АДРЕСА_2 . Вони відпочивали, дійсно вживали алкогольні напої та вирішили поїхати до магазину придбати ще пива, але, оскільки були випившими, то вирішили покликати когось з сусіднього будинку тверезого (там відпочивала якась компанія), щоб відвести їх до магазину. На їх пропозицію погодився ОСОБА_4 (прізвища вона його не знає), він сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сіли позаду водія та поїхали до магазину. Через деякий час автомобіль приїхав, ОСОБА_4 вийшов за керма та утік, а відразу за цим приїхав поліцейський автомобіль, з якого вийшли поліцейські та стали запитувати де власник автомобіля та водій. На що ОСОБА_5 сказав, що це його автомобіль, на що поліцейські стали його крутить, кинули на землю, стали застосовувати до нього фізично насильство. Вона взагалі не розуміла що відбувається, чому поліцейські без її дозволу увірвалися на територію її подвір'я та самі порушують закон, застосовують фізичне насилля до ОСОБА_6 , вона намагалася викликати поліцію, а потім був складений протокол.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав суду аналогічного змісту пояснення, підтвердивши їх, та вказував, що дійсно, коли вони на автомобілі ОСОБА_6 під'їхали до шлагбаума на територію садового товариства та чекали поки відкриють шлагбаум, в той час до них під'їхав автомобіль поліції, з нього вийшли поліцейські та розмовляли з їх водієм - ОСОБА_4 , вони про щось побалакали, та ОСОБА_4 сів за кермо та вирушив до них додому. Потім, коли їх автомобіль зупинився біля воріт, ОСОБА_4 вийшов за керма та побіг в сторону інших ділянок. ОСОБА_7 в той час в автомобілі спав на задньому сидінні. В той час під'їхали поліцейські, вибігли з авто, почали кричати та запитувати де власник автомобіля, де водій, де права. Він розбудив ОСОБА_7 , та коли той вийшов, підтвердив що він є власником; у нього запитали права, він намагався зясувати чого він їх повинен надавати, поліцейські тоді кинули його на землю, почали його скручувати та застосовувати фізичне насильство.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У частині 1 статті 130 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.»а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р N 1103, якою затверджено "Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду"; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015 р. N 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", самої Інструкції.
Відповідно до статті 266 КУпАП особи, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"
(далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У Розділі II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Окрім цього, згідно вимог п. 1 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС N 1395 від 07.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
У відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законодавства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
До цього ж, в рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду були надані: вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис.
Натомість, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 на стан сп'яніння не проводився, свідки також були відсутні.
У протоколі не зазначено про те, чи роз'яснювалось працівником поліції ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України.
У своїй постанові у справі N 524/9827/16-а від 18.02.2021 Верховний суд зробив висновок про те, що у випадку невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Згідно з вимогами ст. ст.31, 40 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 N 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них" та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року N 14/1 "Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних" чітко регламентують, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, а також вказується коли поліцейський повинен її обов'язково вмикати.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затв.наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 N 100 після активації нагрудної відеокамери все спілкування повинно бути записане безперервно.
У п. 1 ч. 1 ст. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 N 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 N 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 4-6 Розділу П цієї Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Розділом III цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito 109 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , 22.04.2021 року в Одеській області, Роздільнянському району Одесса - Київ 430км, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього серії ДПР18 № 077066 не зазначено взагалі яким транспортним засобом керував останній.
Натомість, з дослідженого судом додатку у вигляді відео з портативного відео регістратора вбачається, що вказане відео є не безперервним; при цьому під час складення вказаного протоколу відсутні докази будь якого руху автомобіля та відомості, що автомобіль рухався взагалі, ти паче під керуванням ОСОБА_1 . На вказаному відео не зафіксовано хто саме виходів за керма автомобіля в момент його зупинки, тобто керував їм. З відеозапису навпаки вбачається, що автомобіль стояв, на запропонування надати документи ОСОБА_1 , який в той момент перебував біля автомобіля, сів за кермо свого автомобіля та під'їхав на ньому додому за документами, після чого, через деякий проміжок часу (на носії не відображено що в цей час відбувалось) працівники поліції почали складати відносно нього протокол.
Окрім того, на відео зафіксований час складання та підписання протоколу, яким є 23.04.2021р. об 01год.09хв, а навпаки в протоколі зазначена дата 22.04.201р об 23год35хв.
Також, з вказаного протоколу не зрозуміло місце скоєння правопорушення, оскільки зазначене тільки Одеській області, Роздільнянському району Одесса - Київ 430км, але 430км якого шляху або іншого не зазначено; при цьому на відео наявний один відрізок відео, на якому поліцейський автомобіль рухається та наздоганяє якийсь автомобіль (встановити не надається можливим, оскільки в протоколі відсутні дані яким автомобілем керував ОСОБА_1 ); з тверджень свідків вказані події відбувались не на автодорозі, а біля дачного будинку АДРЕСА_3 . Вказані протиріччя суд мав би можливість з'ясувати за допомогою відео регістратора, але на ньому зафіксовані тільки події біля дачного будинку.
При цьому суд виходить з того, що відеозапис, як доказ вчинення правопорушення, має бути безперервним, і фіксувати всю процедуру як факту виявлення так і оформлення факту правопорушення. Однак в даному випадку доданий до протоколу відеозапис не надає вичерпної інформації про обставини складання протоколу, так як на відеозапису відсутній факт керування водієм ОСОБА_1 вказаним автомобілем до моменту його зупинки, відсутній факт зупинки транспортного засобу, а також повідомлення водію виявлених у нього ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, які стали підставою для висновку про перебуванні в такому стані, що ставить під великий сумнів взагалі правомірність проведення такого огляду.
Суд вважає, що долучений до матеріалів справи диск є не належним доказом по справі, оскільки він не є безперервним, має часові проблеми під час яких руху жодних осіб не вбачається, а навпаки відео реєстратор нібито зафіксований на одному місці та на ньому жодних подій не відбувається, а навпаки зафіксовано тільки скло автомобіля.
Доведення вини особи в законному порядку у правовій науці отримало назву "належної правової процедури", що охоплює собою як процедуру судового розгляду, так і процедуру досудового розслідування. І якщо було порушено належну правову процедуру в органі публічної влади немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.
Зі змісту ч. 3ст. 62 Конституції України вбачається, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, як притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Пояснення свідків під час розгляду справи у суді є послідовними, логічними та узгоджуються між собою, нічим не спростовуються і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Оскільки матеріали справи мають численні порушення та до уваги суду прийняті не можуть у зв'язку з наявністю в них багатьох протиріч, тому суд визнає їх не допустимими доказами. Оскільки інших документів, а саме: Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; показів свідків матеріали справи не містять, тому враховуючи вищенаведені порушення при оформленні інспектором поліції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд розцінює як неправомірність складання протоколу та недопустимість інших доказів у цій справі, що слід трактувати на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 130, 221, 245, 247, 252, 268, 280-285, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови виготовлений 14.07.2021 року.
Суддя: О. В. Іванова
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.