Номер провадження 22-ц/821/1268/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №709/1813/20 Категорія: 310000000 Романова О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
13 липня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретарТоропенко Н.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач (скаржник) - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.05.2021 (повний текст складено 12.05.2021, суддя в суді першої інстанції Романова О.Г.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів,
у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису про народження №48 від 13.07.2007, згідно якого зареєстровано народження ОСОБА_3 ; припинити стягнення аліментів, що сплачуються ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.11.2010, мотивуючи про те, що 03.02.2007 між сторонами було укладено шлюб (наразі розірваний). ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила сина ОСОБА_3 , батьком якого було записано позивача, так як на момент реєстрації шлюбу між сторонами, позивач не мав сумніву у тому, що дитина його. Після народження дитини, позивач став помічати, що відповідач має сумніви щодо того, що він є батьком дитини. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.11.2010 з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Станом на 02.11.2020 у позивача перед відповідачем утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 20819,35 грн. У зв'язку з цим, відомості про позивача, як боржника аліментів, було внесено до Єдиного реєстру боржників, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та накладено арешт на поточний рахунок коштів. Позивач взяв у ОСОБА_3 біологічні зразки для проведення тесту ДНК на батьківство, в результаті якого батьківство позивача щодо дитини ОСОБА_3 виключається, що й обумовило звернення з цим позовом до суду.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.05.2021 позовні вимоги у справі задоволено частково - виключено відомості про батьківство позивача з актового запису про народження №48 від 13.07.2007, згідно якого зареєстроване народження ОСОБА_3 . Припинено стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно по рішенню Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.11.2010 (справа № 2-1072/10), ВП № 63459554. Звільнено позивача від сплати вказаних аліментів у подальшому та від стягнення нарахованої заборгованості по аліментах по даному виконавчому провадженню. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору, витрат на правову допомогу, витрат пов'язаних із проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, а всього 11999,10 грн. У частині позовних вимог про стягнення витрат за проведення генетичного дослідження у розмірі 4300 грн. відмовлено. Суд вказав, що по результатам проведеної експертизи встановлено, що позивач не є батьком ОСОБА_3 всупереч відповідний відомостей про народження вказаної дитини.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач 03.06.2021 через відділення поштового зв'язку подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням залишити без задоволення позовні вимоги. В обґрунтування вказано на те, що суд не застосував положення ст. 136 СК України про те, що оспорення батьківства неможливе в разі обізнаності позивача про те, що він не є батьком дитини в момент реєстрації її народження та внесення відомостей про батьківство у відповідний акт. У даному випадку позивач стверджує про те, що він сумнівався чи він батько ще до часу народження дитини. Позивач під виглядом захисту дитини від корона вірусу зібрав генетичний матеріал, отже за вимогами ст. 123 СК України не може використовувати результати відповідного дослідження. Суд помилково вказав на те, що у відзиві відповідач визнала позов, адже такий відзив був відкликаний. В ухвалі про призначення експертизи суд помилково не вказав про необхідність відібрання біологічних зразків у відповідача, як матері дитини. Однак у експертному дослідженні вказано, що предметом дослідження була кров відповідача. Посадові особи експертної установи невірно відібрали зразок крові у дитини (з пальця, а не з вени) і могли підмінити зразки, що направлялися на дослідження. Експерт мав відмовитися від проведення дослідження з підстав того, що наданих матеріалів недостатньо для висновку. Суд не вказав в ухвалі про призначення експертизи необхідних об'єктів для дослідження. Експертне дослідження виконане без урахування науково-методичних рекомендацій з даного питання.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити ,а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані сторони у справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.01.2007 (а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 09.01.2009 шлюб між сторонами розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №03 від 09.01.2009 (а.с. 6).
Відповідно до повідомлення Чорнобаївського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників №16704 від
02.11.2020, відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного державного реєстру боржників у зв'язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів у розмірі 20819,35 грн. на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, які стягуються на підставі виконавчого листа № 2-1072/10 від 22.11.2010, виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області (а.с. 9).
Згідно постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 02.11.2020 встановлено ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, які стягуються відповідно до виконавчого листа №2-1072/10 від 22.11.2010, виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області (а.с. 8).
Позивачем у досудовому порядку було проведено генетичне дослідження на встановлення батьківства, звіт про яке знаходиться на а.с.10 та відповідно до якого, імовірність того що ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_3 становить 0 %.
Відповідно до висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР №307 від 30.03.2021, виконаного згідно ухвали Чорнобаївського районного суду від 04.03.2021 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, біологічне батьківство позивача стосовно ОСОБА_3 , народженого відповідачем, виключається.
На підставі вищевикладеного позивач в цій справі порушує питання про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів.
Відповідні правовідносини мають таке правове регулювання.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч. 1 ст. 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
У п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Однак особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.
Крім того, за положеннями ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі у разі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Оскільки до предмету доказування в цій справі входить з'ясування питання про наявність кровного споріднення між особами, що потребує застосування спеціальних знань експерта при проведенні молекулярно-генетичного дослідження, для з'ясування відповідних обставин справи суд першої інстанції вірно призначив судову експертизу.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, параграф 34, від 7 травня 2009 року).
Таким чином, враховуючи категоричний висновок експерта, наданий на виконання ухвали суд в цій справі, про те, що позивач не є батьком дитини ОСОБА_3 і те , що він е достеменно не знав про цей факт на момент реєстрації свого батьківства, суд прийшов до вірного висновку про наявність підстав для виключення запису про позивача як батька з актового запису про народження дитини, що відповідає приписам ст. 136 СК України.
Крім того, судом у справі було вірно враховано, що п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, (далі - Правила) передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно з п.п. 2.13.1 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.п. 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Водночас відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
У даному випадку скаржник стверджує про те, що позивач на момент державної реєстрації народження дитини знав про те, що він не є батьком, однак жодних доказів у підтвердження такої обставини суду надано не було, при наявності категоричного заперечення цього факту позивачем, хоча ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно з позиції та доводів позивача у справі, викладених, зокрема, в позовній заяві та його поясненнях в суді, слідує, що позивач на момент укладення шлюбу з вагітною на той час відповідачкою та народження дитини не мав жодних сумнівів щодо походження дитини від нього, а сумніви щодо батьківства у нього виникли вже після народження та досягнення хлопчиком семирічного віку. При цьому відповідачем цього належним чином не спростовано, та у виконання вимог закону не на надано доказів того, що ОСОБА_1 на момент реєстрації його батьківства достеменно знав про те, що він не є біологічним батьком цієї дитини і тому свідомо дав свою згоду на таку дію.
Також ст. 121 СК України містить загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов'язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України у тому числі обов'язків щодо утримання дитини шляхом сплати аліментів.
За загальним змістом цих норм обов'язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитині саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.
Такого обов'язку у особи, яка не є батьком дитини, не виникає.
Відповідно до частини 2 статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
За правилами частини 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь-яких обставин, що впливають на її обов'язок щодо сплати таких платежів, має право порушувати перед судом питання про припинення такого обов'язку.
При цьому зазначена правова норма не містить чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому мають бути враховані будь-які обставини, що мають значення для наявності в особи обов'язку утримувати дитину у спосіб сплати аліментів - ВС постанова від 15.05.2019 справа №511/219/18.
Оскільки по результатам розгляду цієї справи встановлено, що позивач не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, обов'язок по сплаті на утримання цієї дитини аліментів, передбачений відповідним судовим рішенням, є припиненим.
Отже позовні вимоги про припинення стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дитини - ОСОБА_3 , що стягуються по рішенню Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22.11.2010, а також про звільнення від сплати заборгованості по таким аліментам є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, що припиняє стягнення аліментів, а отже звільняє останнього від їх сплати, як в подальшому, так і від нарахованої, але не сплаченої заборгованості по аліментам, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Апеляційні доводи скаржника про порушення, допущені судовим експертом при виконанні експертного дослідження та судом при призначенні експертизи, покладеної в основу судового рішення у цій справі, за наявності обґрунтованого та належним чином мотивованого висновку експерта з якого вбачається належна якість проведеного дослідження, що не викликає очевидного сумніву в істинності його результату, самі по собі не можуть свідчити про помилковість використання такого доказу при вирішенні спору у справі.
При цьому відповідачем при судовому розгляді взагалі не порушувалося питання про призначення повторної чи додаткової судової експертизи для врахування її висновків при вирішенні наявного спору. Інших висновків спеціалістів чи експертів щодо наявності кровного споріднення між позивачем та дитиною відповідач суду не надала.
Вказівка скаржника на те, що посадові особи експертної установи могли підмінити зразки, що направлялися на дослідження, є припущенням, яке не ґрунтується на доказах та в силу приписів ч.6 ст.81 ЦПК України про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, не може бути застосоване при ухваленні рішення в даній справі.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.05.2021 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.05.2021 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 14.07.2021.
Суддя-доповідач
Судді