Справа № 758/9367/18
Провадження № 2-а/758/56/21
Категорія 5
10 червня 2021 року cуддя Подільський районний суд міста Києва Скрипник О. Г. , за участю секретаря судового засідання Сілюкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Державної міграційної служби України у Київській області Пустовіт Олексія Олександровича, за участю третьої особи Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до начальника Управління Державної міграційної служби України у Київській області Пустовіт Олексія Олександровича, за участю третьої особи Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що постановою від 06.07.2018 року серії ПН МКО № 086086, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню, оскільки постанова складена з порушенням вимог КУпАП.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач відзив не надав, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
06.07.2021 року начальником Управління Державної міграційної служби у Київській області Пустовіт О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил перебування в Україні іноземцями, серії ПН МКО № 086086, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Згідно з даними, що містяться у вказаній постанові, ОСОБА_1 порушила правила перебування в Україні, ухилилася від виїзду з України після закінчення терміну перебування, чим порушила ст. 6 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 203 КУпАП.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що докази вчинення правопорушення відсутні, відповідач протиправно склав оскаржувану постанову, оскільки докази підтверджуючі вчинення адміністративного правопорушення відсутні, при цьому позивач стверджує, що неодноразово звертався до органу ДМС із заявою про визнання біженцем, але у зв'язку з обмеженням прийому відвідувачів відповідним органом ДМС, не мала змоги подати заяву вчасно.
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач посилається на порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого статтями 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За таких обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії протоколу та постанови не є неналежним доказом порушення позивачем вимог міграційного законодавства, оскільки не містить інформації щодо предмету доказування.
Не доведення відповідачем факту порушення позивачем вимог міграційного законодавства України відповідно свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 203 КУпАП.
Крім того, суд зазначає, що положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У свою чергу відповідно до приписів ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Крім того, відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи Водночас, з огляду на те, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні.
З урахуванням недоведеності складу правопорушення в діях позивача суд вважає дану обставину достатньою для задоволення позову.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 268, 276, 278, 279, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Конституцією України, ст.ст. 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до начальника Управління Державної міграційної служби України у Київській області Пустовіт Олексія Олександровича, за участю третьої особи Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ПН МКО № 086086 від 06.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн, закрити провадження у справі.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Скрипник