Справа № 758/6720/20
14 червня 2021 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - Анохіна А.М.,
за участю секретаря - Товченко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Панасюк Аліни Володимирівни, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
15 червня 2020 року позивач звернувся з позовом до інспектора Департаменту патрульної поліції Панасюк Аліни Володимирівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
15 червня 2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Корніловій Ж.О.
23 жовтня 2020 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Ларіоновій Н.М.
Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ.
19 січня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.01.2021 у справі було відкрито спрощене позовне провадження.
10 лютого 2021 року до суду представником Департаменту патрульної поліції Бенда Є.В. було подано до суду заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент патрульної поліції та письмові пояснення третьої особи.
15 лютого 2021 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
19 квітня 2021 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва було залучено до участі у розгляді справи третю особу - Департамент патрульної поліції.
В судові засідання, які були призначені на 28.05.2021 та 14.06.2021 позивач не з'явився. Причини неявки позивач суду не повідомив. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, які повернулися до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до суду з проханням розглядати справу без його участі, позивач про зміну адреси свого місця проживання суд також не повідомляв.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. До суду подано клопотання про розгляд справи без їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За змістом наведених норм процесуального права вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами КАС України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Так, до суду повернулась поштова кореспонденція, що була направлена на адресу позивача, повідомлену ним у позовній заяві - АДРЕСА_1 , та які повернулись до суду без вручення з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. а.с. 64-65, 70-71).
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, позивач вважається таким, що отримав судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 28.05.2021 та 14.06.2021, та є повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи.
З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 240 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Панасюк Аліни Володимирівни, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя А.М.Анохін