17.06.2021 Справа № 756/5426/21
Справа № 756/5426/21
3/756/3268/21
17.06.2021 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Бондаренка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12.04.2021 до Оболонського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №015309, складений 20.03.2021 інспектором роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенантом поліції Литвиненком Д.В. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №015309, 20.03.2021 о 00:00 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Полярній у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, сухість порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він працює будівельником, робить ремонти приміщень і у зв'язку з цим у його транспортному засобі постійно перебуває цінний інструмент для здійснення будівельних робіт. Тієї ночі його зупинили працівники поліції, котрі, непроводячи попереднього огляду на стан наркотичного сп'яніння, відразу запропонували слідувати з ними до медичного закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він дав свою згоду та погодився проїхати з ними. Однак, у транспортному засобі перебував зварювальний апарат, який є досить дорогим, а тому постало питання збереження належного йому майна у автівці. Спочатку працівники поліції запропонували йому покинути автомобіль на дорозі, а потім, коли він, ОСОБА_1 , викликав водія таксі, щоб відігнати транспортний засіб, поліцейські наказали йому сісти за кермо і самостійно відігнати автомобіль до Епіцентру на стоянку, яка виявилась зачиненою, а потім йому наказали їхати під міст. При цьому працівники поліції заперечували проти очікування таксиста та стали вимагати від нього негайно їхати до медичного закладу охорони здоров'я на огляд до лікаря-нарколога, однак він, ОСОБА_1 , хвилювався за збереження належного йому цінного інструменту, що знаходився у транспортному засобі, а тому, на неодноразову пропозицію, був вимушений відмовитися від слідування з поліцейськими на огляд. При цьому зазначив, що поліцейські не пропонували скласти акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу з метою схоронності належного йому майна, що знаходилося у ньому.
У судовому засіданні адвокат Бондаренко А.О. звернувся до суду з клопотанням, в якому, посилаючись на порушення, допущенні працівниками поліції при оформленні адміністративного матеріалу, просив закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КупАП. Адвокат зазначає, що патрульними поліцейськими порушений принцип безперервності відео зйомки вчиненого порушення, адже диск, що долучений до матеріалів справи містить дев'ять відео файлів з різними часовими ознаками створення і змінами.
При цьому, звернув увагу суду на те, що відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах справи, зокрема, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2021 стосовно ОСОБА_1 зазначено, що останнього на огляд у заклад охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія» доставив інспектор роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенант поліції Литвиненко Д.В., що суперечить фактичним обставинам, які відбувалися на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , та доказам, які містяться в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення вищевказаних осіб, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбачених статтями 283, 284 цього Кодексу. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 цього Кодексу встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1496/27941 (далі - Інструкція №1376).
Тобто, Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Зокрема, пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 № 1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до пункту 12 Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Відповідно до правової позиції, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (провадження №К/9901/15804/18) візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки.
Відповідно до вимог статей 31, 40 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Підпунктом 1 пункту 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція №1026), передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таки чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Досліджений судом відеозапис із нагрудної камери патрульного поліцейського №АА00298 про подію та обставини, які слугували підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідчить про те, що такий складається з 9-ти відео файлів, які містять розбіжності щодо часу події, а відтак не відображає подій, які відбувалися при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, ОСОБА_1 розмовляє з поліцейським та неодноразово погоджується на проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку. У подальшому, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було переміщено з місця зупинки транспортного засобу.
З огляду на вказане, приходжу до переконання про неналежність зазначеного доказу.
Крім того, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» зазначено «З протоколом не згоден. Был очень уставшим, ехал по правилам и никаких признаков опьянения не было».
У той же час, відповідно до пункту 2 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Взагалі перший відеозапис розпочинається 19.03.2021 о 23:33, коли поліцейський називає своє звання та нерозбірливо прізвище та повідомляє про причину зупинки транспортного засобу, другий - о 23:35, третій - о 23:35, четвертий - о 23:37, п'ятий - о 23:42, шостий - о 23:52, сьомий - о 00:11, восьмий - о 00:14, дев'ятий - о 00:34. Однак, жоден із відеозаписів не містить зафіксованого перебігу попереднього огляду водія транспортного засобу на місці його зупинки з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння. Перший відеозапис розпочинається на мосту поблизу «Епіцентру» на вул. Полярній, 20д, натомість останній дев'ятий запис містить зафіксоване переміщення транспортного засобу ОСОБА_1 , місце фіксації не зрозуміле, при цьому протокол складено за адресою вул. Полярна, 20/1, тобто не зрозуміло в який спосіб, не дочекавшись викликаного ОСОБА_1 драйвера, перемістили транспортний засіб останнього.
В матеріалах справи як додаток до протоколу є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2021 стосовно ОСОБА_1 , де зазначено, що останнього на огляд у заклад охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія» доставив інспектор роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенант поліції Литвиненко Д.В. Однак, відеозапис не містить даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 патрульними поліцейськими було доставлено до такого закладу на огляд на стан сп'яніння, оскільки адресою складання протоколу зазначено вул. Полярна, 20/1 у м. Києві.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відео фіксацію події було здійснено з порушенням законодавства України, а тому такий докази у цій справі є сумнівним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» згаданий суд зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами цього Кодексу є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП. Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.
При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №015309 від 20.03.2021 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), тобто обов'язковий процесуальний документ, який займає ключове положення серед інших джерел (доказів) та на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, допущені порушення компетентною особою Національної поліції при фіксації перебігу події нівелюють доказове значення у справі, а тому протокол серії ДПР18 №015309 не може бути джерелом доказів і покладений в основу постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А.В. Касьян