13.07.2021 Справа № 756/10396/21
Унікальний № 756/10396/21
Провадження № 2-з/756/264/21
про відмову в забезпеченні позову
13 липня 2021 року
Суддя Оболонського районного суду м.Києва Яценко Н.О. розглянувши заяву Приватного підприємства «СВІТОГОР» подану через представника - адвоката Постульга Василя Євгеновича, забезпечення позову до подання позовної заяви,
09.07.2021 року Приватне підприємство «СВІТОГОР» через представника - адвоката Постульга В Є., звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд заборонити ОСОБА_1 користуватися транспортним засобом -напівпричіпом бортовим тентованим марки Schmitz модель S 01, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1991 року випуску; заборонити передачу ОСОБА_1 транспортного засобу - напівпричіпа бортового тентованого марки Schmitz модель S 01 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1991 року випуску у користування третім особам; вилучити у ОСОБА_1 чи іншої особи, яка керує транспортним засобом - напівпричіпом бортовий тентований марки Schmitz модель S 01, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1991 року випуску; передати власнику (Приватному підприємству «СВІТОГОР» транспортний засіб напівпричіп бортовий тентований марки Schmitz модель S 01, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1991 року випуску на відповідальне зберігання.
В обґрунтування заяви вказує, що 04 лютого 2020 року між Приватним підприємством «СВІТОГОР» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди майна з правом викупу №04/02/2020.
Умовами договору відповідно до п.1.1 передбачалося надання Приватним підприємством «СВІТОГОР» в оренду транспортного засобу строком на 1 місяць з наступним переходом права власності на майно від орендодавця до орендаря транспортного засобу, а саме: напівпричіпа бортового тентованого марки Schmitz модель S 01 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , 1991 року випуску, а орендар ( ОСОБА_1 ) зобов'язується прийняти майно у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату.
На виконання зазначеного договору за актом прийому передачі від 04 лютого 2020 року Приватне підприємство «СВІТОГОР» передало ОСОБА_1 у строкове платне користування терміном на 1 місяць транспортний засіб (напівпричіп бортовий тентований марки Schmitz модель S 01 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) Додаток 2. В свою чергу ОСОБА_1 своє зобов'язання за договором не виконав орендну плату не сплатив, автомобіль не повернув та продовжує ним незаконно користуватися.
Оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 не повертає, виникає загроза, що транспортний засіб може бути розукомплектовано, передано у користування третім особам або може бути умисно пошкоджено чи знищено ОСОБА_1 , тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо повернення транспортного засобу за договором оренди з правом викупу.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб визначений заявником, оскільки визначений Приватним підприємством «СВІТОГОР» вид забезпечення позову фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.
Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.
Керуючись ст.ст.149 - 153 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви Приватного підприємства «СВІТОГОР» поданої через представника - адвоката Постульга Василя Євгеновича, забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 липня 2021 року.
Суддя Н.О. Яценко