Справа №:755/13857/19
Провадження №: 2-зз/755/48/21
"14" липня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача -адвоката Сагірової Алли Григорівни про скасування заходів забезпечення позову, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Під час розгляду справи, 17 квітня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про задоволення заяви представника позивача - адвоката Куриленко О.А. про забезпечення позову.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вечер С.М., зареєстрований за № 1198.
05 лютого 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
08 червня 2021 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року залишено без змін.
25 червня 2021 року представник відповідача - адвокат Сагірова Алла Григорівна подала до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 17 квітня 2020 року, на підставі ч. 9 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки судом першої інстанції ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції.
30 червня 2021 року вказану заяву, у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передано в провадження судді Савлук Т.В.
13 липня 2021 року вказана заява була передана судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оцінивши наведені представником відповідача підстави для скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Зі змісту ст. 158 ЦПК України слідує, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, на підставі відповідної заяви особи, що бере участь у справі, визначена можливість подання заяви про скасування заходів забезпечення позову особою, щодо якої вжито заходів забезпечення позову, викликана законодавчою необхідністю відновлення прав сторони цивільного процесу, тобто відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки в межах розгляду цивільної справи судом першої інстанції ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, тому наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову з урахуванням вимог ч.9 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 158, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву представника відповідача - адвоката Сагірової Алли Григорівни про скасування заходів забезпечення позову, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вечер С.М., зареєстрований за № 1198, який накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року в межах розгляду цивільної справи №755/13857/19 (2/755/3141/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яка перебувала в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалу про скасування заходів забезпечення позову направити для виконання до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.