Справа № 755/19227/19
Провадження №2/755/3824/21
"01" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Кравченко А.С.
за участю - позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі - 14 592,00 грн, понесені витрати проведення оцінки - 2 180,00 грн, сплачений судовий збір в розмірі - 768,40 грн.
Свої позовні вимоги позивача обґрунтовує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 06.08.2019 року, з квартири АДРЕСА_2 , розташованої поверхом вище, відбулось залиття квартири позивача, у зв'язку з чим начальником ЖЕД-404 було затверджено акт комісії від 16.08.2019 року, яким зафіксовано наслідки залиття. На неодноразові звернення працівників ЖЕД щодо надання доступу до квартири АДРЕСА_2 з метою встановлення причин залиття квартири позивача мешканці цієї квартири, власником якої є відповідач, такого доступу не надали. В результаті залиття квартири позивача було пошкоджено коридор та кухню, що технічно можливо лише внаслідок несправності технічного обладнання в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідно до Договору про проведення незалежної оцінки майна № 00260/19 від 09.10.2019, ТОВ «Алєкон» було складено звіт про оцінку матеріального збитку від 25.10.2019 року, згідно з яким вартість матеріального збитку внаслідок затоплення складає 14 592,00 грн. Вартість робіт з проведення оцінки завданих збитків за договором складає 2 180,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2019 року відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено їх право подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.
23.01.2020 року до суду від відповідача, ОСОБА_2 , надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи з обов'язковим повідомленням (викликом) сторін та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність вини ОСОБА_2 у спричиненні пошкоджень квартири позивача внаслідок залиття. Коли 06.08.2019 року позивач повідомила про залиття її квартири, відповідач, яка знаходилася вдома, заперечила таку можливість, оскільки у неї в квартирі протікання води не було, у зв'язку з чим хотіла на власні очі побачити залиття у квартирі позивача, однак ОСОБА_1 її до своєї квартири не допустила. Акт від 16.08.2019 року складався у відсутність ОСОБА_2 та про його існування і зміст вона дізналася при отриманні від суду копії позовної заяви з додатками. На адресу відповідача не находили повідомлення від позивача або ЖЕД-404, ніхто з працівників не приходив до неї для огляду квартири. Вказаний акт не містить підпису відповідача, як і не містить вказівки про те, що вона відмовилася від його підписання у присутності свідків. Акт складений через 10 днів з дати залиття та ним лише встановлено наявність сухих жовтих плям у коридорі та кухні, деформацію декору, відшарування шпалер тощо, однак немає жодного висновку про те, коли з'явилися такі недоліки, та не вказана причини їх виникнення. Таким чином, вказаний акт не відповідає вимогам законодавства та не може бути належним доказом у справі. Ну думку відповідача, пошкодження у квартирі ОСОБА_1 , що вказані в Акті від 16.08.2019 року, виникли декілька років тому та не спричинені залиттям з квартири відповідача. Пліснява на стелі, про яку йдеться у звіті від 25.10.2019 року, на думку відповідача, не могла виникнути за 2 місяці та позивачем не доведено факт її виникнення саме через залиття від 06.08.2019 року.
Ухвалою суду від 27.01.2020 року розгляд цієї цивільної справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 17.02.2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження по справі до отримання висновку експертизи - зупинено.
У зв'язку з находженням до суду 17.09.2020 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом із матеріалами справи висновку експерта № 10671/20-43 від 10.09.2020 р., ухвалою суду від 23.09.2020 року поновлено провадження у справі та призначено її до підготовчого судового засідання.
17.02.2021 року та 22.04.2021 року від представників відповідача до суду надійшли аналогічного змісту заяви про виклик свідка ОСОБА_4 .
Інших заяв по суті справи від сторін не надійшло.
Ухвалою суду від 22.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, зі встановленням загального порядку дослідження доказів, та постановлено про виклик у судове засідання свідка ОСОБА_4 .
У судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 , підтримала заявлений позов та просила його повністю задовольнити, з викладених у ньому підстав. Додатково показала, що вона особисто повідомляла відповідачці про залиття. Було 2 приписи ЖЕД, однак двері квартири аварійній службі, відповідач не відчинила. Залиття її квартири відбувається не вперше: у 2012 році відповідач добровільно відшкодувала збитки від залиття, а у 2017 році залиття відбулося повторно.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судовому засіданні проти позову заперечила, оскільки доказів залиття від 06.08.2019 року у матеріалах справи немає. Висновку судової експертизи відповідач не визнала.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що є донькою відповідача, та їй відомо, що між позивачем і відповідачем неодноразово відбувалися конфлікти. У 2004 році з квартири відповідача відбулося затоплення квартири позивача, у зв'язку з чим ОСОБА_2 заплатила гроші ОСОБА_1 , купували клей та шпалери. Улітку 2012 року свідок давала позивачу 500 грн, у зв'язку з тим, що у квартирі останньої відійшли шпалери. Плями на шпалерах у коридорі виникли давно та свідок за них вже платила у 2012 році, з того часу шпалери залишилися тими самими. Зі слів відповідача свідку відомо, що 06.08.2019 року позивач повідомила їй про залиття квартири, однак до себе у квартиру не пустила, тому відповідач також не пустили її до себе. При цьому, у квартирі відповідача протікання води не було.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 06.11.1997 року.
Відповідно до технічного паспорту вказана квартира розташована на 8-му поверсі 14-ти поверхового житлового будинку.
ЖЕД-404 було складено припис та припис повторний мешканцям квартири АДРЕСА_2 , у яких повідомляється про те, що у їх квартирі сантехнічне обладнання знаходиться у незадовільному стані, внаслідок чого відбувається залиття нижче розташованої квартири по стояку, у зв'язку з чим необхідно терміново 07.08.2020 року та 20.08.2020 року з 10:00 год. до 12:00 год. надати доступ працівникам ЖЕД-404 для обстеження сантехнічного обладнання їх квартири. Повідомляється, що в разі невиконання умов приписів, буде складено протокол про адміністративне правопорушення та передано до КМДА для накладення штрафних санкцій.
Відповідно до Акту від 16.08.2019 року, складеного комісією працівників ЖЕД-404 та затвердженого його начальником, ОСОБА_5 , за заявою мешканця квартири АДРЕСА_1 за вх. № 304 від 06.08.2019 року на предмет залиття з розташованої вище квартири, проводилось комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 , та на момент обстеження 16.08.2019 року виявлено: у коридорі на стіні суміжній з кухнею наявні темно-жовті плями та деформація оздоблення, а на стелі, що має клейове фарбування, наявні плями жовтого кольору та відшарування водоемульсійного покриття стін; у кухні на стелі, оздобленій шпалерами поліпшеного гатунку, наявні сухі плями рудого кольору та відшарування шпалер від штукатурного шару. За даними ОДС Дніпровського району заявка від мешканців квартири АДРЕСА_1 надійшла о 15:00 год. про те, що квартиру заливає з вище розташованої квартири по стояку. На заяву вийшов слюсар-сантехнік, ОСОБА_6 , однак квартира АДРЕСА_2 доступ до обстеження не надала, залиття у квартирі АДРЕСА_1 вже не відбувалось. Залиття мало разовий характер. Встановити причину немає можливості тому, що мешканці вище розташованої квартири АДРЕСА_2 не надають доступ працівникам ЖЕД-404 для обстеження (підготовлено припис з проханням надати доступ для обстеження технічних комунікацій та попереджено про відповідальність).
За змістом звіту від 25.10.2019 року про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АЕЛЄКОН», розмір матеріального збитку завданого квартирі, з урахуванням фізичного зносу, становить 14 592,00 грн, з урахуванням ПДВ.
При цьому, висновком № 10671/20-43 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного 10.09.2020 року ОСОБА_7 , експертом Київського науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, на підставі матеріалів цивільної справи № 755/19227/19 та за результатом натурного обстеження об'єкту дослідження за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено: період виникнення пошкоджень (місяць, рік), за результатами візуального обстеження у квартирі АДРЕСА_1 станом на 31.07.2020, які зазначені в акті від 16.08.2019, встановити не вбачається за можливе; за наданими матеріалами справи, залиття квартири АДРЕСА_1 з пошкодженнями, які зазначені в акті від 16.08.2019 року, трапилось 06.08.2019.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 151 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Положеннями ст.ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
За вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Цивільне законодавство в делікатних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачу.
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №? 76 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №?927/11207 (надалі - Правила), в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
У додатку №?4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акта (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Судом встановлено, що у даному випадку факт залиття відповідачем квартири позивача 06.08.2019 року жодними матеріалами справи не підтверджується, оскільки Акт від 16.08.2019 року містить лише опис деяких пошкоджень у квартирі позивача, що були наявні на момент обстеження, однак достовірна інформація щодо дати їх виникнення, а також причини виникнення - не встановлена. Крім того, період виникнення пошкоджень (місяць, рік), які зазначені в акті від 16.08.2019, також не вбачалося можливим встановити і експертом за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, що оформлений висновком № 10671/20-43 від 10.09.2020 року. З огляду на вказане Звіт від 25.10.2019 року про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АЕЛЄКОН», також не приймається судом у якості належного доказу вини відповідача у заподіянні матеріального збитку позивачу, оскільки він базується на даних Акту від 16.08.2019 року, що не містить достовірної інформації щодо дати, характеру залиття та його причин виникнення, у ньому відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Також, вказаний Акт складений у відсутність зацікавлених осіб з боку винної, присутність яких є обов'язковою.
У відповідності до ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З огляду на викладені норми чинного законодавства та обставини справи, надаючи оцінку доказам у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність у справі достатніх та достовірних доказів вини відповідача у залитті квартири позивача, що відбулось 06.08.2019 року, що є підставою для повної відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 319, 321, 386, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 102, 133, 137, 141, 158, 209, 210, 247, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В позові ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст судового рішення складений 12.07.2021 року.
Суддя: