Провадження № 4-с/754/11/21
Справа № 754/13568/18
Іменем України
06 липня 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Голосіївського районного відділу ДВС м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Проц Віктор Степанович, на дії державного виконавця, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 09.10.2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС ГТУЮ у м.Києві Процом В.С. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 754/13568/18, виданого 27.09.2019 року, про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 18 000,00 грн. В подальшому державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в зв'язку з оскарженням постанови. 27.07.2020 року головним державним виконавцем Процом В.С. було винесено постанову про поновлення виконавчих дій попри те, що справа про оскарження постанови знаходиться в апеляційному суді та остаточне рішення ще не прийнято. Також, 27.07.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобіля.
Заявник вважає вказану постанову неправомірною, оскільки в даному випадку виконавцем було встановлено, що у боржника є грошові кошти, є офіційне місце роботи із виплатою заробітної плати, а отже стягнення має відбуватись із коштів боржника, а саме заробітної плати та частини пенсії. Проте, державним виконавцем оголошено у розшук автомобіль, сума якого явно не співмірна та явну перевищує суму боргу. Тим більше, що вона є інвалідом ІІ групи, особою похилого віку, 1944 року народження, та має їздити. Крім того, державним виконавцем не було надано строк для добровільного виконання рішення.
Також, заявник зазначає про те, що апеляційну скаргу на ухвалу суду від 14.05.2020 року, якою їй було відмовлено в задоволенні скарги, нею було подано 06.08.2020 року. Таким чином вказана ухвала не набрала законної сили, а тому винесення будь-яких наступних постанов є незаконним.
Посилаючись на викладені обставини, заявник просить визнати неправомірними дії державного виконавця, пов'язані з розшуком майна боржника, а саме автомобіля, а також зобов'язати державного виконавця скасувати постанову про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 60247979.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином. Від позивача надійшла заява, в якій вона просить розглядати скаргу в її відсутність та задовольнити її вимоги. Стягувачем ОСОБА_2 подано заяву, в якій він не визнає вимоги скарги та просить суд постановити рішення про залишення без задоволення.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об'єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Голосіївського РВ ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Процом В.С. від 27.07.2020 року було оголошено у розшук майно боржника, а саме автомобіль, у виконавчому провадженні № 60247979 з примусового виконання виконавчого листа № 754/13568/18, виданого 27.09.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в розмірі 18 000,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, борг не погашено, згідно повідомлення МВС за боржником зареєстровано транспортний засіб.
Заявник просить задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення державним виконавцем ЗУ «Про виконавче провадження.
Суд вважає, що дані твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Частиною 8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ч.3 ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що заявником не доведено факту неправомірності дій приватного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови 27.07.2020 року.
При цьому суд звертає увагу на те, що заявником до скарги окрім постанови про розшук майна боржника взагалі не надано жодних доказів, в тому числі і ухвал суду від 06.11.2019 року про зупинення стягнення та ухвали від 14.05.2020 року, на які вона посилається у скарзі в якості обгрунтування своїх вимог. Чинні положення ЦПК України не передбачають самостійне витребування судом будь-яких доказів, в тому числі і судових рішень.
З урахуванням наведеного, вказані посилання заявника підстав для задоволення скарги та скасування постанови не дають.
Інших вимог чи інших підстав скарги заявником не заявлено, доказів не надано.
Враховуючи наведене, враховуючи обґрунтування вимог скарги, суд вважає, що заявником не доведено її вимоги, а тому відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Голосіївського районного відділу ДВС м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Проц Віктор Степанович на дії державного виконавця - відмовити.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: