Справа № 569/15151/15-ц
14 липня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області
В складі : головуючої судді Кучиної Н.Г.
при секретарі Добровчан К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О. Анненкової про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , суд, -
Головний державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О. Анненкова звернулась до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї судом згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/15151/15-ц від 05.02.2016 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 24227,44 грн. та судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору в розмірі 1218 грн.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов до висновку що підстави для задоволення подання відсутні.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів
Відповідно до ч. 1, 3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року, "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)" позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Судом встановлено, що на виконанні головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О. Анненкової знаходиться виконавче провадження ВП№62467517 по примусовому виконанню рішення Рівненського міського суду Рівненської області №569/15151/15-ц від 05.02.2016 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 24227,44 грн. та судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору в розмірі 1218 грн.
На час звернення з поданням до суду, судове рішення не виконано.
Як на підставу вимог подання про заборону виїзду за межі України боржнику, державний виконавець посилається на те, що ОСОБА_1 не виконує зобов'язання, покладні на неї судовим рішенням, а із заяви стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» вбачається, що боржник постійно проживає та працює за кордоном.
Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів
Таким чином зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за умови доведеності ухилення від їх виконання.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.
Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
З аналізу приписів ст.76 ЦПК України у системному зв'язку з п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на державного виконавця покладено обов'язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов'язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Державним виконавцем будь-яких доказів, що свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов'язків, покладених на неї рішенням суду не надано.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання боржником копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, вимог та викликів державного виконавця а також доказів свідомого ухилення боржника від виконання свого зобов'язання.
Таким чином, державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 оскільки державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення суду.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) О. Анненкової про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя