Справа № 569/4963/21
09 липня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Рівненської міської ради (далі - відповідач), в якому просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 4 місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх матір ОСОБА_3 . ОСОБА_3 була співвласником квартири АДРЕСА_1 , а саме на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 березня 1994 року квартиру АДРЕСА_1 було приватизовано у спільну сумісну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_4 . Після його смерті його частку у праві власності на квартиру успадкувала його дружина (матір позивачів) ОСОБА_3 , що встановлено в рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2007 року у справі № 2-10212/07. Так, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2007 року у справі № 2-10212/07 визначено частки по 1/4 в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_3 право власності на частку в майні в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
Відтак, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Вказують, що не подавали заяву про прийняття спадщини за законом, оскільки вважали, що їх матір ОСОБА_3 заповідала все своє майно внукові - ОСОБА_5 , співвласнику квартири, в користуванні якого ця квартира залишилася. Зміст заповіту позивачам не було відомо, разом з померлою ОСОБА_3 не проживали, її волю вони не знали, не претендували на спадщину, бо вважали, що ОСОБА_5 має право на спадкування. Проте, згодом їм стало відомо, що ОСОБА_5 не прийняв спадщини після баби, бо в нього відсутній заповіт.
Для з'ясування питання про наявність заповіту та його змісту в січні 2021 року позивачі звернулися до Першої рівненської державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію про наявність заповіту, на що отримали Витяг із спадкового реєстру, відповідно до якого заповіт складений 12 липня 2011 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є чинний. З метою відкриття спадкової справи та отримання з Першої рівненської державної нотаріальної контори заповіту позивачі звернулись до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук М.С. із заявами про прийняття спадщини, однак отримали відмову від нотаріуса з тих підстав, що пропущено шестимісячний строк на звернення з такими заявами.
В подальшому ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2021 року у справі № 569/4159/21 задоволено їх заяву про забезпечення доказів до подачі позовної заяви та витребувано від Першої рівненської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_3 . Із заповіту, отриманого на виконання ухвали суду, їм стало відомо, що ОСОБА_3 заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Жодних повідомлень про те, що померлою ОСОБА_3 складено заповіт позивачі не отримували. Необізнаність у наявності заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ця обставина не залежала від них, ніхто їх не повідомляв про зміст заповіту. Вважають, що мають право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника позивача. 09 липня 2021 року представник позивачів адвокат Довбенко Г.В. подала заяву про розгляд справи у її та позивачів відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку за згодою представника позивачів, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 06 січня 2021 року, серії НОМЕР_1 .
Відповідно до заповіту від 12 липня 2011 року, посвідченого державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори Пуховою Н.Ю., ОСОБА_3 на випадок смерті зробила розпорядження: належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних долях кожній.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 16640032, виданого КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» 13 листопада 2007 року, квартира за адресою: АДРЕСА_3 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2007 року у справі № 2-10212/07 визначено частку ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4. Визначено частку ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4. Визначено частку ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4. Визначено частку ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку в майні в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №239997692 від 11 січня 2021 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 (1/2 частки), ОСОБА_5 (1/4 частки), ОСОБА_1 (1/4 частки).
ОСОБА_3 була матір'ю позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, про шлюб та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Згідно повідомлень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Мельничук М.С. від 21 січня 2021 року №07/01-16, № 06/01-16 позивачі зверталися із заявою про заведення спадкової справи поза межами визначеного для цього строку у зв'язку з чим їм було роз'яснено право звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На день смерті ОСОБА_3 позивачі не проживали разом з нею, що слідує з копії паспорта позивача ОСОБА_1 та підтверджується зокрема відповідями приватного нотаріуса Мельничук М.С. від 21 січня 2021 року за № 06/01-16, № 07/01-16.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Положенням частини першої статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким, відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином спадщина ОСОБА_3 відкрилася в день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому вона не була прийнята позивачами, оскільки вони не подали у визначений законодавством шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини. Водночас від прийняття спадщини своєї матері позивачі не відмовлялися.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пункті 24 Постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, які містяться у постановах від 04 листопада 2015 року та 14 вересня 2016 року, винесених за результатами розгляду справ №6-1486цс15 та №6-1215цс16 відповідно, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, викладено висновок, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд у цій справі виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивачі на час відкриття спадщини не проживали із спадкодавцем ОСОБА_3 , про зміст заповіту не знали. Для з'ясування питання про наявність заповіту та його змісту позивачі в січні 2021 року звернулися до Першої рівненської державної нотаріальної контори з запитом про наявність заповіту та 12 січня 2021 року отримали витяг зі Спадкового реєстру № 63150144, відповідно до якого у спадковому реєстрі за номером 51416476, 12 липня 2011 року зареєстровано заповіт ОСОБА_3 .
Згодом ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2021 року витребувано від Першої рівненської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого Першою рівненською державною нотаріальною конторою 12 липня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за № 51416476.
05 березня 2021 року за № 242/01-16 Першою рівненською державною нотаріальною конторою виконано вимоги ухвали суду та надано копію заповіту ОСОБА_3 , з якої позивачам стало відомо, що ОСОБА_3 заповідала їм належну їй частку квартири. Тобто про наявність заповіту складеного на їх користь позивачі дізналися поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України.
Зазначена обставина, тобто необізнаність позивачів про наявність заповіту, є такою, що становила для позивачів істотні труднощі в прийнятті спадщини своєї матері у визначений законодавством шестимісячний строк, а тому суд вважає за необхідне визнати її поважною причиною пропуску позивачами шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову повністю.
При цьому позивачам необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини своєї матері тривалістю у чотири місяці з дня набрання даним рішенням законної сили.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 4 (чотири) місяці з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Рівненська міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 12А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 34847334.
Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.
Суддя О.О. Першко