Справа № 161/5583/21
Провадження № 3/161/2395/21
07 липня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює -
за ст. 124, ч. 4 ст. 130, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , 22.03.2021 року о 00 год. 46 хв., в м. Луцьку по пр. Відродження, 41 керуючи автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Renault Clio Cymboe», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 12.1,13.1 Правил дорожнього руху України. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, гр. ОСОБА_1 , 22.03.2021 року о 00 год. 46 хв., в м. Луцьку по пр. Відродження, 41 керуючи автомобілем марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 22.03.2021 року близько 00.40 год. в м. Луцьку по пр. Відродження, 41, за його участі, що підтверджується тестом №2114 від 22.03.2021 року, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України.
Крім того, гр. ОСОБА_1 , 22.03.2021 року о 02 год. 47 хв., в м. Луцьку по пр. Відродження, 41 вчинив злісну непокору законній вимозі інспектора роти №1 Поліщуку А.А., а саме: після того, як останній був повідомлений про факт його затримання, після чого йому було запропоновано пройти до службового автомобіля «Skoda Fabia», на що останній відмовився, після чого до нього було застосовано спецзасіб кайданки.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подав.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свого довірителя визнав, просив суд суворо не карати.
Заслухавши захисника, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 336196 від 22 березня 2021 року, схемою місця ДТП від 22 березня 2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 22 березня 2021 року, відеозаписом.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на виклики в суд не з'являвся.
Оскільки, інкриміноване адміністративне правопорушення ОСОБА_1 мало місце 22.03.2021 року, то на час розгляду справи в суді сплинув строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Тому суд, фактично позбавлений можливості вчасно притягнути порушника до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення в межах вищевказаних строків, а тому провадження по даній справі, слід закрити у відповідності до вимог, передбачених ч.1 п.7 ст.247 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху України, якими встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Адміністративна відповідальність за невиконання вимог зазначеного пункту передбачена частиною 4 статті 130 КУпАП.
Судом встановлено, що будь-яких порушень вимог КУпАП та Інструкції при складанні адміністративного протоколу за ч. 4 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 інспекторами поліції не вчинено, зокрема, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом (а.с. 3).
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №527085 від 22.03.2021 року, довідкою з бази НАІС, АРМОР від 23.03.2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, показання приладу «DRAGER» з якого вбачається, що рівень алкогольного сп'яніння визначено у розмірі 1.69%. від 22.03.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 22.03.2021 року.
Крім того, факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП підтверджено також оглянутим судом відеозаписом (а.с. 18).
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст.130 КУпАП, яке виразилось у вживанні алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, чим порушено вимоги п. 2.10 «є» ПДР України.
Враховуючи характер та ступінь небезпеки вчиненого, а також ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, тому з метою попередження вчиненню нових правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП.
На думку суду, саме таке стягнення дозволить у повній мірі реалізувати мету адміністративного стягнення, передбачену ст. 23 КУпАП України, тобто виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Що стосується адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Так, диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Однак, всупереч вимог ст. 251 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів того, якими активними умисними діями ОСОБА_1 чинив злісну непокору, яка виразилася у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ними службових обов'язків.
Вказана обставина також не вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події.
Дії ж вчинені ОСОБА_1 , які відображені у протоколі, можуть містити ознаки іншого адміністративного правопорушення, однак не вчинення злісної непокори.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 124, ч.4 ст. 130, ст.185 КУпАП суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA53899980313101206000003550, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП .
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк