14 липня 2021 року
Київ
справа №240/7290/20
адміністративне провадження №К/9901/14321/21, №К/9901/14343/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №240/7290/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за вказаним позовом.
Також ухвалою від 31 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Житомирської обласної прокуратури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у цій же справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора заявив клопотання про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження у цій справі.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник вказав, що у разі виконання оскаржуваних судових рішень в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу поворот їхнього виконання буде ускладненим, оскільки статтею 381 КАС України встановлені обмеження щодо повороту виконання рішення суду в окремих категоріях справ.
Житомирська обласна прокуратура у касаційній скарзі заявила клопотання про зупинення виконання, окрім вказаних судових рішень, також додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, що стосується розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу. На обґрунтування свого клопотання послалася на ті ж самі аргументи й доводи, що й Офіс Генерального прокурора.
У встановлений судом строк позивач подав заперечення на ці клопотання скаржників. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що суд першої інстанції видав йому чотири виконавчі листи, які повністю виконані. Зокрема вказав, що казначейською службою 13 травня 2021 року було проведено безспірне списання коштів з рахунку Житомирської обласної прокуратори у його користь стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на це зазначив, що оскаржувані судові рішення є виконаними, а тому відсутні підстави для задоволення клопотань скаржників.
Інший учасник справи - Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур - не подав своїх міркувань та заперечень щодо клопотань Офісу Генерального прокурора і Житомирської обласної прокуратури про зупинення виконання оскаржуваних рішень. Копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 4 червня 2021 року.
Частинами першою, другою статті 375 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною першою статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Виходячи зі змісту наведених норм, зупинення виконання оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції. Натомість судове рішення є обов'язковим до виконання, що забезпечується державою, а зупинення виконання оскаржуваного у касаційному порядку судового рішення на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин і здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Як видно зі змісту клопотань, обидва скаржники не навели переконливих доводів і підстав для зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №240/7290/20.
Їхні доводи ґрунтуються на припущеннях, а обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних рішень, у клопотаннях не наведено.
Зрештою у частині першій статті 375 КАС України мова йде про судове рішення, яке ще не виконане. Однак обставини, які викладені у запереченні позивача, свідчать про те, що оскаржувані судові рішення були виконані. Виконання таких рішень виключає можливість їхнього зупинення, що є окремою підставою для відмови у задоволенні відповідних клопотань.
За таких обставин і міркувань у задоволенні клопотань про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №240/7290/20.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена.
......................................
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду