14 липня 2021 року
м. Київ
справа № 440/4223/20
адміністративне провадження № К/9901/23626/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Семенівського навчально-виховного комплексу № 1 імені М.М. Хорунжого Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Семенівського навчально-виховного комплексу № 1 імені М.М. Хорунжого Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2 , у якому просив:
визнати протиправним та скасувати розпорядження від 20 травня 2020 року № 72 про затвердження персонального складу комісії з конкурсного відбору заміщення вакантної посади директора Семенівського НВК № 1 ім. М.М. Хорунжого Семенівської селищної ради Полтавської області;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Семенівського навчально-виховного комплексу № 1 імені М.М. Хорунжого, оформлене протоколом від 17 липня 2020 року № 3.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено в частині підстав та мотивів задоволення позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
25 червня 2021 року Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року. Скаржник просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження зазначено відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Суд касаційної інстанції звертає окрему увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, враховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, Комісії з конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Семенівського навчально-виховного комплексу № 1 імені М.М. Хорунжого Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур