14 липня 2021 року
Київ
справа №380/3763/20
адміністративне провадження №К/9901/24862/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №380/3763/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази Львівської митниці ДФС №101-о від 13 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », №170-о від 15 квітня 2020 року «Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС», поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС та стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 квітня 2020 року до моменту ухвалення судом рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС №101-о від 13 квітня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » (зі змінами згідно з наказом №170-о від 15 квітня 2020 року «Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС»);
- поновлено позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС;
- стягнуто з Львівської митниці ДФС середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі: 51 618,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, Галицька митниця Держмитслужби звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 5 липня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року (повний текст виготовлено - 7 червня 2021 року) у справі №380/3763/20 скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах касаційної скарги відсутній документ в підтвердження сплати судового збору.
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами щодо однієї майнової вимоги (51 618 грн) і двох вимог немайнового характеру.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 1681,6 грн (2102 *0,4*200%) і дві вимоги немайнового характеру - 3363,20 грн (840,8*200%*2) загальною сумою: 5044,80 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Водночас, слід зазначити, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі №380/3763/20 відсутнє рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, яке оскаржує скаржник. Натомість наявне рішення Львівського окружного адміністративного суду, датоване 28 грудня 2020 року. Відтак, скаржнику необхідно уточнити судові рішення, що оскаржуються.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) документа про сплату судового збору; 2) касаційну скаргу із уточненими судовими рішеннями, що оскаржуються.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №380/3763/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду