13 липня 2021 року
Київ
справа № 640/11686/19
адміністративне провадження № К/9901/24677/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 640/11686/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіком» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
06.07.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду поштою 02.07.2021.
Попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 10.06.2021 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Так, повертаючи подану касаційну скаргу, суд звернув увагу на те, що скаржником не доведено подібність правовідносин у цій справі зі справами № 826/5743/14 від 20.08.2020, № 823/1389/16 від 10.04.2020, № 260/410/19 від 24.03.2020, № 140/2715/18 від 03.03.2020, № 825/1733/17 від 25.01.2019, які були предметом розгляду Верховним Судом.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є ідентичним до касаційної скарги, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою. Додатково скаржником зазначено про обставини повернення вперше поданої касаційної скарги.
Аналогічно попередній касаційній скарзі у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, яке наведене без обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку на цій підставі. Так, скаржник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 44.1 статті 44, підпунктів 134.1.1 підпункт 134.1 статті 134, підпункт 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та порушенням норм процесуального права статей 90, 242, 244 КАС України щодо законності встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, без урахування висновку, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищезазначених постановах Верховного Суду.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, посилаючись на ті самі постанови Верховного Суду, скаржник не зазначає взаємозв'язку із посиланням: 1) на норму матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) який саме висновок у них викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.
Також при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Фактично, обґрунтування формально наведеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України з наведенням переліку постанов Верховного Суду із загальним посиланням на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Порушення норм процесуального права кореспондується із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, натомість посилання на таку підставу і належного її обґрунтування касаційна скарга не містить.
Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 640/11686/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіком» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон