12 липня 2021 року
м. Київ
справа № 560/5887/20
адміністративне провадження № К/9901/23448/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 560/5887/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просила: визнати дії та рішення відповідача протиправними; зобов'язати провести перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину періоду навчання за денною формою у Львівському Державному університеті ім. І. Франка з 01.09.1974 по 27.06.1979.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо застосування до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 обмеження згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а також неврахування стажу, право на який набуте згідно з попередніми актами законодавства;
- зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, половину строку навчання за денною формою у Львівському Державному університеті ім. І. Франка з 01.09.1974 по 27.06.1979;
- визнано протиправними та скасовано рішення відповідача від 16.07.2020 та від 28.08.2020 в частині призначення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1, виходячи з невірно розрахованих ( встановлених) розмірів 50% та 52 % суддівської винагороди;
- зобов'язано відповідача провести на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки ТУ ДСА України в Хмельницькій області від 08.07.2020 №230 про суддівську винагороду, з урахуванням зарахованого стажу та без застосування обмеження, передбаченого законом про Державний бюджет України, починаючи з 06.07.2020;
- у задоволенні решти вимог позову, суд відмовив.
29.06.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Таким чином, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 560/5887/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.А. Єзеров
О.П. Стародуб