13 липня 2021 року
Київ
справа №520/17870/2020
адміністративне провадження №К/9901/24728/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року
у справі №520/17870/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні,
14 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення раніше визначеного відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці відносно розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду;
- зобов'язати відповідача сплачувати з 19 лютого 2020 року його довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди, вказаної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2020 року № 06-47-48 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області сплачувати з 19 лютого 2020 року довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 60 % суддівської винагороди, вказаної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2020 року №06-47-48 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
30 червня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №520/17870/2020.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст.328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Справа №520/17870/2020 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
В касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. "а", "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа має виняткове значення для скаржника.
Також в касаційній скарзі позивач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання визначення відсоткового значення при проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання суддів у відставці відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України від 02 червня 2016 року№ 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку із ухваленням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020. При цьому скаржник посилається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, висловлені у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18 та від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, з якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду.
Касаційна скарга відповідає вимогам ст. 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №520/17870/2020.
Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/17870/2020.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
Н. В .Коваленко