14 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/1124/21 пров. № А/857/10627/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Августіно» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, ухвалене суддею Сорокою Ю.Ю. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/1124/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Августіно» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати:
- рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 15.10.2020 року №2039740/32144454; від 13.10.2020 року №2032725/32144454; від 16.10.2020 року №2042979/32144454; від 15.10.2020 року №2039745/32144454; від 16.10.2020 року №2042970/32144454; від 15.10.2020 року №2039746/32144454; від 15.10.2020 року №2039738/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 16.10.2020 року №2042978/32144454; від 16.10.2020 року №2042975/32144454; від 16.10.2020 року №2042967/32144454; від 16.10.2020 року №2042972/32144454; від 15.10.2020 року №2039744/32144454; від 16.10.2020 року №2042969/32144454; від 15.10.2020 року №2039743/32144454; від 16.10.2020 року №2042976/32144454; від 15.10.2020 року №2039742/32144454; від 16.10.2020 року №2042971/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 15.10.2020 року №2039739/32144454; від 15.10.2020 року №2039741/32144454; від 15.10.2020 року №2039737/32144454; від 16.10.2020 року №2042968/32144454; від 13.10.2020 року №2032724/32144454 щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 01.09.2020 року; № 4 від 01.09.2020 року.; № 5 від 01.09.2020 року; № 6 від 02.09.2020 року; № 7 від 02.09.2020 року; № 8 від 02.09.2020 року; № 9 від 02.09.2020 року; № 10 від 02.09.2020 року; № 11 від 03.09.2020 року; № 12 від 03.09.2020 року; № 13 від 04.09.2020 року; № 14 від 07.09.2020 року; № 15 від 07.09.2020 року; № 17 від 08.09.2020 року; № 18 від 08.09.2020 року № 19 від 08.09.2020 року; № 21 від 08.09.2020 року; № 22 від 08.09.2020 року; № 23 від 08.09.2020 року; № 24 від 09.09.2020 року; № 25 від 10.09.2020 року; № 26 від 10.09.2020 року; № 27 від 10.09.2020 року; № 28 від 10.09.2020 року; № 29 від 10.09.2020 року; № 30 від 10.09.2020 року; № 31 від 10.09.2020 року; № 32 від 11.09.2020 року; № 33 від 14.09.2020 року та розрахунки коригування № 1 від 02.09.2020 року; № 2 від 16.09.2020 року; № 34 від 14.09.2020 року; № 35 від 14.09.2020 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскарженими рішеннями відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданих позивачем податкових накладних з підстави ненадання платником податків розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків, а також первинних документів щодо транспортування реалізованого товару та документів складського обліку. При цьому, як зазначає позивач, на повідомлення відповідача, подав документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення господарських операцій за зупиненими податковими накладними, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що у рішеннях про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не вказав перелік документів, які є необхідними відповідно до пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. Аналогічно і в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідач не вказав, чому подані платником податків документи є недостатніми для реєстрації податкової накладної.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних та додає, що належним способом захисту порушеного права є скасування оскаржених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Позиція відповідачів зводиться до того, що комісія Головного управління ДПС України у Львівській області правомірно прийняла оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних поданих позивачем, оскільки позивач не надав розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків, а також первинних документів щодо транспортування реалізованого товару та документів складського обліку, які є достатні для прийняття рішення комісією ДПС про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального, неповно з'ясував обставин справи та виходить з мотивів, які аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, додатково вказавши, що надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Августіно», відповідно до вимог статті 201 ПК України, за результатами своєї господарської діяльності сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 01.09.2020 року; № 4 від 01.09.2020 року; № 5 від 01.09.2020 року; № 6 від 02.09.2020 року; № 7 від 02.09.2020 року; № 8 від 02.09.2020 року; № 9 від 02.09.2020 року; № 10 від 02.09.2020 року; № 11 від 03.09.2020 року; № 12 від 03.09.2020 року; № 13 від 04.09.2020 року; № 14 від 07.09.2020 року; № 15 від 07.09.2020 року, № 17 від 08.09.2020 року; № 18 від 08.09.2020 року; № 19 від 08.09.2020 року; № 21 від 08.09.2020 року; № 22 від 08.09.2020 року; № 23 від 08.09.2020 року; № 24 від 09.09.2020 року; № 25 від 10.09.2020 року; № 26 від 10.09.2020 року; № 27 від 10.09.2020 року; № 28 від 10.09.2020 року; № 29 від 10.09.2020 року; № 30 від 10.09.2020 року; № 31 від 10.09.2020 року; № 32 від 11.09.2020 року; № 33 від 14.09.2020 року та розрахунки коригування № 1 від 02.09.2020 року, № 2 від 16.09.2020 року; № 34 від 14.09.2020 року; № 35 від 14.09.2020 року, однак їх реєстрація була зупинена, згідно з квитанціями № 1 від 22.09.2020 року про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанцій № 1 реєстрація податкових накладних зупинена у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1704, 1806 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
З метою реєстрації зупинених податкових накладних позивач подав до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області пояснення та копіями документів достатні для прийняття рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних в ЄРПН.
Комісія Головного управління ДПС у Волинській області прийняла рішення від 15.10.2020 року №2039740/32144454; від 13.10.2020 року №2032725/32144454; від 16.10.2020 року №2042979/32144454; від 15.10.2020 року №2039745/32144454; від 16.10.2020 року №2042970/32144454; від 15.10.2020 року №2039746/32144454; від 15.10.2020 року №2039738/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 16.10.2020 року №2042978/32144454; від 16.10.2020 року №2042975/32144454; від 16.10.2020 року №2042967/32144454; від 16.10.2020 року №2042972/32144454; від 15.10.2020 року №2039744/32144454; від 16.10.2020 року №2042969/32144454; від 15.10.2020 року №2039743/32144454; від 16.10.2020 року №2042976/32144454; від 15.10.2020 року №2039742/32144454; від 16.10.2020 року №2042971/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 15.10.2020 року №2039739/32144454; від 15.10.2020 року №2039741/32144454; від 15.10.2020 року №2039737/32144454; від 16.10.2020 року №2042968/32144454; від 13.10.2020 року №2032724/32144454 про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.09.2020 року; № 4 від 01.09.2020 року; № 5 від 01.09.2020 року; № 6 від 02.09.2020 року; № 7 від 02.09.2020 року; № 8 від 02.09.2020 року; № 9 від 02.09.2020 року; № 10 від 02.09.2020 року; № 11 від 03.09.2020 року; № 12 від 03.09.2020 року; № 13 від 04.09.2020 року; № 14 від 07.09.2020 року; № 15 від 07.09.2020 року, № 17 від 08.09.2020 року; № 18 від 08.09.2020 року; № 19 від 08.09.2020 року; № 21 від 08.09.2020 року; № 22 від 08.09.2020 року; № 23 від 08.09.2020 року; № 24 від 09.09.2020 року; № 25 від 10.09.2020 року; № 26 від 10.09.2020 року; № 27 від 10.09.2020 року; № 28 від 10.09.2020 року; № 29 від 10.09.2020 року; № 30 від 10.09.2020 року; № 31 від 10.09.2020 року; № 32 від 11.09.2020 року; № 33 від 14.09.2020 року та розрахунки коригування № 1 від 02.09.2020 року, № 2 від 16.09.2020 року; № 34 від 14.09.2020 року; № 35 від 14.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якими підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків за реалізований товар, а також первинних документів щодо транспортування реалізованого товару та документів складського обліку.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення є конкретизованими, а позивач не надав доказів, які б не ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій та свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 74.3. статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
В квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що ПН/РК відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Критерії ризиковості здійснення операцій передбачені Порядком № 1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, господарська операція платника податку може бути віднесена до ризикових, а реєстрація податкової накладної може бути зупинена, у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що відповідач зазначив критерій ризиковості здійснення операцій та детально вказав, що обсяги постачання товару дорівнюють або перевищують величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас, пункт 11 Порядку 1165 зобов'язує контролюючий орган запропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Однак, контролюючий орган не вказав, які документи має подати платник податків, і, які будуть достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, який пов'язаний з видом критерію ризиковості платника податку.
Зі змісту квитанції № 1 слідує, що контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Проте, контролюючий орган, відповідно до пункту 4 Порядку № 520, не вказав конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 5 Порядку № 520, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Водночас, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з його контрагентом, які на думку позивача, є достатніми.
В рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено, що платник податку не надав розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків, а також первинних документів щодо транспортування товару та документів складського обліку.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не можуть вважатись слушними твердження податкового органу про ненадання платником податків певних документів, з тих підстав, що такі документи, при надісланні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувались податковим органом.
Тому, апеляційний суд вважає, що оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних необхідно скасувати як протиправні і необґрунтовані.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні необхідно зазначити, що відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необхідно скасувати, то, відповідно, з урахуванням положень частини 2 статті 9 та частини 2 статті 245 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а тому зробив невірний висновок про відмову в задоволенні позову.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити адміністративний позов.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Апеляційний суд встановив те, що за подання позовної заяви позивач сплатив 74910 грн., а за подання апеляційної скарги 34050 грн.
При цьому, апеляційний суд встановив те, що позивач оскаржив 24 рішення відповідача, вимоги про реєстрацію податкових накладних є похідними і окремо для сплати судового збору не рахуються. Зважаючи на це розмір судового збору за подання адміністративного позову становить 54480 грн., решта сплаченої позивачем суми є надмірно сплаченою і не підлягає стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 88530 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Що стосується стягнення витрат позивача на правничу допомогу, то апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1, 2, 3, 4 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження судових витрат, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, позивач надав:
- договір про надання правової допомоги № 253/1 від 30.04.2021 року;
- рахунок № 729 від 27.05.2021 року на суму 33060 грн.;
- деталізацію рахунку № 729 від 27.05.2021 року з вказівкою на вид робіт - передоплата за надання правової допомоги;
- рахунок № 739 від 25.06.2021 року на суму 690 грн.
- деталізацію рахунку № 729 від 27.05.2021 року з вказівкою на вид робіт (вивчення матеріалів справи та аналіз судового рішення для написання апеляційної скарги - 6; написання апеляційної скарги - 5 год.; написання клопотання про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу - 15 хв.);
- акт виконаних робіт від 25.06.2021 року;
- платіжне доручення № 1520 від 28.05.2021 року на суму 33060 грн.
Відповідно до частини 5, 6 та 7 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
12 липня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшло заперечення відповідача на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 33750 грн. у якому відповідач зазначає, що апеляційна скарга повторює зміст позовної заяви, а тому її написання не вимагало багато часу, так само як і вивчення змісту оскарженого рішення. Крім того, в деталізації рахунку не зазначено вартість однієї години роботи адвоката та, відповідно, вартість конкретного виду робіт.
Апеляційний суд дослідивши пояснення сторін щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу та докази, які є у справі, вважає, що розмір витрат позивача на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції є явно неспівмірним із складністю справи та часом необхідним для виконання такого виду робіт.
Це пояснюється тим, що справа про скасування рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних є справою незначної складності; у спорах цієї категорії склалась стала судова практика, зокрема Верховного Суду; зміст апеляційної скарги в більшості повторює зміст позовної заяви і не містить нових пояснень чи нових доказів; вивчення матеріалів справи і змісту оскарженого рішення є діями, які адвокат здійснює в межах написання апеляційної скарги.
З цих підстав апеляційний суд вважає, що адвокат для написання апеляційної скарги затратив необґрунтовано багато часу, внаслідок чого розмір витрат позивача на правничу професійну допомогу не відповідає складності справи.
Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір судових витрат, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно зменшити до 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Августіно» задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року в справі № 140/1124/21 скасувати та прийняти постанов, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 15.10.2020 року №2039740/32144454; від 13.10.2020 року №2032725/32144454; від 16.10.2020 року №2042979/32144454; від 15.10.2020 року №2039745/32144454; від 16.10.2020 року №2042970/32144454; від 15.10.2020 року №2039746/32144454; від 15.10.2020 року №2039738/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 16.10.2020 року №2042978/32144454; від 16.10.2020 року №2042975/32144454; від 16.10.2020 року №2042967/32144454; від 16.10.2020 року №2042972/32144454; від 15.10.2020 року №2039744/32144454; від 16.10.2020 року №2042969/32144454; від 15.10.2020 року №2039743/32144454; від 16.10.2020 року №2042976/32144454; від 15.10.2020 року №2039742/32144454; від 16.10.2020 року №2042971/32144454; від 16.10.2020 року №2042974/32144454; від 15.10.2020 року №2039739/32144454; від 15.10.2020 року №2039741/32144454; від 15.10.2020 року №2039737/32144454; від 16.10.2020 року №2042968/32144454; від 13.10.2020 року №2032724/32144454 щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 01.09.2020 року; № 4 від 01.09.2020 року.; № 5 від 01.09.2020 року; № 6 від 02.09.2020 року; № 7 від 02.09.2020 року; № 8 від 02.09.2020 року; № 9 від 02.09.2020 року; № 10 від 02.09.2020 року; № 11 від 03.09.2020 року; № 12 від 03.09.2020 року; № 13 від 04.09.2020 року; № 14 від 07.09.2020 року; № 15 від 07.09.2020 року; № 17 від 08.09.2020 року; № 18 від 08.09.2020 року № 19 від 08.09.2020 року; № 21 від 08.09.2020 року; № 22 від 08.09.2020 року; № 23 від 08.09.2020 року; № 24 від 09.09.2020 року; № 25 від 10.09.2020 року; № 26 від 10.09.2020 року; № 27 від 10.09.2020 року; № 28 від 10.09.2020 року; № 29 від 10.09.2020 року; № 30 від 10.09.2020 року; № 31 від 10.09.2020 року; № 32 від 11.09.2020 року; № 33 від 14.09.2020 року та розрахунки коригування № 1 від 02.09.2020 року; № 2 від 16.09.2020 року; № 34 від 14.09.2020 року; № 35 від 14.09.2020 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Августіно» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Волинській області та Державної податкової служби України сумарно 88530 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок судового збору та 5000 грн. (п'ять тисяч) гривень судових витрат на правничу професійну допомогу.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повний текст постанови складений 14.07.2021 року