14 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/12076/20 пров. № А/857/9539/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Курильця А.Р.,
суддів: Затолочного В.С., Пліша М.А.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника відповідача Бохонюка Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Гавдик З.В.,
час ухвалення рішення - 07.04.2021 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів
дата складання повного тексту рішення - 07.04.2021 року,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнати протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; стягнення з відповідача на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року у розмірі 75907,52 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2016 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця - січень 2008 року та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі № 380/2902/20 проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 4435,66 грн. Відповідач зазначає, що у випадку зміни базового місяця для обчислення розміру індексації грошового забезпечення чинним законодавством України не передбачено повернення до попереднього базового місяця, в тому числі у зв'язку із запровадженими у 2015 році змінами в законодавстві щодо порядку проведення індексації грошових доходів населення. До грудня 2015 року будь яке зростання доходів громадян мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання на виклик суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що наказом відповідача (по особовому складу) від 02.12.2019 року № 50-РС позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 року № 1153/2008 та Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) на підставі п. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 - у зв'язку із закінченням строку контракту.
Наказом відповідача (по стройовій частині) від 03.01.2020 року № 2 позивача виключено із списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року у справі № 380/2902/20 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
На виконання вищевказаного рішення суду відповідачем нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 4435,66 грн., що підтверджується довідкою від 06.10.2020 року № 126.
06.11.2020 року позивач звернувся до відповідача в якій просив виплатити решту суми індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 75907,52 грн.
01.12.2020 року відповідач листом № 3478 повідомив позивача про те, що Постановою № 103 змінено порядок проведення індексації грошового забезпечення доходів населення починаючи з 01.12.2015 року та визначено базовий місяць січень 2016 року, з якого здійснено обчислення для нарахування та виплати індексації.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
Відповідно до ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011 грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону, а порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, а саме Порядком проведення індексації грошових доходів населення № 1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок № 1078).
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII, далі - Закон № 1282).
Згідно зі ст. 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Враховуючи наведене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи в тому числі військовослужбовців.
За приписами Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затв. Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно з п. 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017 року зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
За змістом роз'яснення Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18.04.2018 у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність з 01.03.2018 року у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Аналізуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що, оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), при цьому відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення розміри посадового окладу позивача, окладу за військовим званням підвищувались тільки у 2008 році, а в інші періоди залишались незмінними, твердження відповідача про те, що базовими місяцями для нарахування позивачу індексації є січень 2016 року не відповідають нормам чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми індексації грошового забезпечення, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що визначення суми та проведення необхідних розрахунків є компетенцією відповідача як органу, який виплачував позивачу грошове забезпечення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 380/12076/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді В. С. Затолочний
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.