Справа № 580/318/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
14 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 № 0000280507, №0000260507.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що викладене в акті перевірки твердження про здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензій не відповідає дійсності, оскільки позивач мав ліцензії з терміном дії з 14.03.2019 до 14.03.2020 та з 15.03.2020 до 15.03.2021. Позивач зазначив, що 14.03.2020, в даному випадку, є останнім днем строку дії ліцензій і в цей день дозволено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції.
Натомість, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що ФОП ОСОБА_1 придбавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 10.03.2020 №23040308202000564, терміном дії з 15.03.2020 до 15.03.2021 та ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 10.03.2020 №23040311202000531, терміном дії з 15.03.2020 до 15.03.2021. Попередня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 07.03.2019 № 23040308201900535, терміном дії з 14.03.2019 до 14.03.2020 та ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 07.03.2019 № 23040311201900509, терміном дії з 14.03.2019 до 14.03.2020. Під час перевірки, згідно касових фіскальних чеків, було встановлено факт реалізації 14.03.2020, а саме: реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 № 0000280507, № 0000260507.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 14.07.2021.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом господарювання та взятий на облік в податкових органах, як платник податків.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі п. п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.2, 80.2.4 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.08.2020 № 930 та за наявності направлень від 21.08.2020 № 556 та №557, було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 234/23/23/14/ НОМЕР_1 від 28.08.2020.
Згідно змісту акта перевірки, було встановлено реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме: 14.03.2020 відповідно до даних фіскальних чеків від 14.03.2020 № 9181, платником реалізовано сигарети ТМ «Давідов» по ціні 39,00 грн., та сигарети «Джад Леді» по ціні 37,00 грн.; № 9182 - реалізовано горілку «Козацька Рада» 0,7 л. по ціні 127,00 грн., № 9183 - реалізовано коньяк ТМ «Шустоф» 3* 0,25 л. по ціні 65,00 грн. та коньяк «Коблево» 3* 0,5л. по ціні 140,00 грн.
Згідно висновків акту перевірки, позивачем допущено порушення ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
На підставі висновків акта перевірки № 234/23/23/14/ НОМЕР_1 від 28.08.2020, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 № 0000280507, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 № 0000260507, яким до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензій.
Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що під час розгляду спору, спростовано обставини, що стали підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, адже позивачем не було порушено норм законодавства, у позивача були чинними ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами (роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями здійснювалась позивачем 14.03.2020 у період дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23040308201900535 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020,) та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 23040311201900509 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно норм статті 15 Закону № 481/95-BP, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
За визначенням ст. 1 Закону № 481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до приписів ч. 29 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Так, згідно ч. ч. 32-33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
У свою чергу, абзацом 6 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, встановлено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що до позивача було застосовано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявної ліцензії, у зв'язку з тим, що позивач 14.03.2020 здійснив роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій, оскільки ліцензія на право роздрібної алкогольними напоями № 23040308201900535 та ліцензія на право роздрібної тютюновими виробами № 23040311201900509 мали строк своєї дії до 14.03.2020, а нові ліцензії № 23040308202000564 та № 23040311202000531 почали строк своєї дії з 15.03.2020.
Наведене, на думку контролюючого органу, вказує на те, що позивач не мав права здійснювати роздрібний продаж тютюнових виробів саме 14.03.2020, у зв'язку із закінченням у позивача терміну дії ліцензій №23040308201900535 та №23040311201900509.
Водночас, податковим органом видано позивачу: ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23040308201900535 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 ) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 23040311201900509 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 ).
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 815/4720/16, Верховний Суд дійшов висновків, що терміни дії ліцензій особисто встановлені повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Крім того, згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає. Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця. З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензіях їх кінцевої дати дії «до» та положень Конвенції, здійснення роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголю та тютюну) в останній день чинності ліцензій є правильним.
Тож, колегія суддів вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями здійснювалась позивачем 14.03.2020 у період дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23040308201900535 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020,) та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 23040311201900509 (термін дії з 14.03.2019 до 14.03.2020), до того ж, по закінченню строку дії зазначених ліцензій, позивач отримав нові ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 23040308202000564 (термін дії з 15.03.2020 до 15.03.2021) та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 23040311202000531 (термін дії з 15.03.2020 до 15.03.2021), тобто, термін дії наступних ліцензій не був перерваним та розпочався з наступного дня після закінчення терміну дії попередніх ліцензій, що свідчить про протиправність та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.09.2020 № 0000280507, № 0000260507.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обґрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко