18 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/5540/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лавренчук О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в яком просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладеного у листі №2990-1605/К-02/8-0600/21 від 02.03.2021 про перерахунок мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 в розмірі 50% суддівської винагороди визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області від 26,02.2020 №574/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату мені, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 26.02.2020 №574/20, починаючи з 19.02.2020, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладеного в листі за №0600-0305-8/14760 від 22.02.2021 про відмову мені в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди, починаючи з 01.01.2021 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області №367/01 від 01.02.2021 із суми 113508,00грн суддівської винагороди;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області №367/01 від 01.02.2021 із суми 113508,00 грн, починаючи з 01.01.202, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є суддею у відставці, що отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Вказаний розмір грошового утримання був мені встановлений рішенням Ємільчинського районного суду від 27 вересня 2017 року у справі №276/423/17, так як відповідач відмовлявся зараховувати в мій стаж роботи в Володарсько-Волинському районному судді, який становить 15 років 5 місяців, стаж слідчого та строкову військову службу. На підставі Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Житомирській області мені була видана довідка від 26 лютого 2020 року №574/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 1 січня 2020 року суддівська винагорода, яка враховується для призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 107202,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року по справі за №240/13528/20 було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 17 березня 2020 року, у перерахунку мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА №574/20 від 26 лютого 2020 року та зобов'язано відповідача здійснити вказаний перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області № 574/20 від 26 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат. В січні місяці 2021 року грошове утримання, я зрозумів, що мені нарахована та виплачена сума, яка дорівнює лише 50% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка зазначена у довідці ТУ ДСА України в Житомирській області № 574/20 від 26 лютого 2020 року, замість 90% суддівської винагороди, яку я отримував до цього. Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що його права відповідачем порушені, що давало право на звернення до суду і ставити питання про здійснення перерахунку в розмірі саме 90% суддівської винагороди. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
До суду 20.05.2021 надійшли копії матеріалів адміністративної справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 26.05.2021. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, застосуванню підлягають норми передбачені в частині З статті 142 цього Закону. Застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як того просить Позивач, немає підстав, так як зазначений розмір був передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (який втратив чинність), а пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнаний неконституційним. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 по справі №240/13528/20 зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області від 26.02.2020 за №574/20, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично проведених виплат. На виконання вищезазначеного рішення суду та з урахуванням вимог ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (оскільки стаж на посаді судді ОСОБА_1 становить 15 років 5 місяців 4 дні, а саме враховані періоди роботи на посаді судді з 28.04.2001 по 11.10.2016 - суддя Володарсько-Волинського районного суду). Згідно матеріалів пенсійної справи, для обрахунку розміру довічного грошового утримання судді, Позивачу з урахуванням норм Закону №1402 можуть бути зараховані наступні періоди роботи: 01.10.1982 - 27.04.2001 - на посаді слідчого, начальника слідчого відділення (18 років 6 місяців 27 днів); 28.04.2001 - 11.10.2016 - суддя Володарсько-Волинського районного суду (15 років 5 місяців 4 дні). У разі обчислення щомісячного довічного грошового утримання виходячи із стажу судді який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді відсоток може становити 78 % тобто (50 % - за 20 років + за кожний повний рік роботи понад 20 років збільшується на 2%) при можливому зарахуванні до стажу судді - стаж роботи на посаді слідчого, начальника слідчого відділення (18 років 6 місяців 27 днів). Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У період із 22.06.2021 по 12.07.2021 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці
Судом встановлено, що позивач із 2016 року є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону №1402-VIII.
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається та відповідачем визнається, що станом на січень 2020 року стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить становить 34 роки 0 місяців 01 день. Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача становив 90% суддівської винагороди.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 та на підставі частини 4 статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці внаслідок зміни розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Для здійснення перерахунку позивач надав довідку ТУ ДСА України в Житомирській області від 26 лютого 2020 року №574/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 1 січня 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 107202,00 грн.
За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 17 березня 2020 року №0600-0322-8/7564 повідомило позивача про те, що підстав для застосування розміру суддівської винагороди до 18 лютого 2020 року при перерахунку за нормами, які діють з 18 лютого 2020 року, з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, немає.
Не погоджуючись із такими діями та відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №240/13528/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області №574/20 від 26 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
При цьому, у рішенні суду від 02.11.2020 у справі №240/13528/20 вказано, що спору щодо відсоткового розміру суддівської винагороди для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду у цій справі не існувало. Відповідач ще не приймав рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, а тому позовна вимога в цій частині є передчасною. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Листом №2990-1605/К-02/8-0600/21 від 02.03.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконання судового рішення у адміністративній справі №240/13528/20, Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та застосовано величину суддівської винагороди - 50%.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вважає, що при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області №574/20 від 26 лютого 2020 року, відповідач повинен був застосувати величину - 90% суддівської винагороди.
Окрім того, в матеріалах пенсійної справи позивача міститься заява від 04.02.2021 про перерахунок щомісячного довічного утримання на підставі довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 01 лютого 2021 року №367/01-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (станом на 01.01.2021).
Рішенням від 12.02.2021 №2978/03-16, відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 01 лютого 2021 року №367/01-вих. У рішенні вказано, що з 18.02.2020 (Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020) порядок визначення довічного грошового утримання судді у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатом конкурсу. Пвідстав для застосування розміру суддівської винагороди до 18.02.2020 при перерахунку пенсії за нормами, що діяли до 18.02.2020, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, немає.
Листом №0600-0305-8/14760 від 22.02.2021 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило ОСОБА_1 про прийняте рішення.
Вважаючи такі дій відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Щодо застосування відповідачем при перерахунку довічного грошового утримання позивача на підставі довідки довідку ТУ ДСА України в Житомирській області від 26 лютого 2020 року №574/20-вих величини 50% суддівської винагороди.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VI суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Законом України “Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України” щодо діяльності органів суддівського врядування від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України №2453-VI.
Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини 6 статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Таким чином з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.
Суд звертає увагу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановлений Законом №1402-VIII, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому суд вважає, що у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства, суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Отже, суд вважає безпідставними твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з відсоткового розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановленого Законом №2453-VI.
Суд вважає, що перерахунок пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді слід здійснювати за нормами чинними на час звернення із відповідною заявою про здійснення такого перерахунку.
Таким чином, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати відсотковий розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.
Як встановлено судом на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №240/13528/20, відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді здійснено виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується та сторонами визнається, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 15 років 05 місяців 04 дні (Розпорядження №1197 від 20.10.2016). Постановою Ємільчинського районного суду від 27.09.2017 у справі №276/423/17 зобов'язано Хорошівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 роботу на посадах слідчого, начальника слідчого відділення Володарсько-Волинського РВ УМВС України в Житомирській області за період із 01.10.1982 по 27.04.2001, що становить 18 років 6 місяців 28 днів до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 34 роки 0 місяців 01 день (15 років 05 місяців 04 дні + 18 років 6 місяців 28 днів).
Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ Закону №1402-VIІІ визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
В свою чергу твердження позивача про наявність у нього права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі норм Закону України №2453-VI є безпідставними.
Таким чином, відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідач повинен був врахувати стаж роботи позивача на посаді судді з розрахунку 34 років.
Отже, при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 78%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 14 х 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років).
Посилання позивача на рішення Постановою Ємільчинського районного суду від 27.09.2017 у справі №276/423/17, яким, окрім іншого, Управління Пенсійного фонду було зобов'язано нарахувати та доплатити позивачу недотриману суму щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді, є безпідставними, оскільки судове рішення приймалося та відповідно перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводився за нормами чинними станом на час прийняття судом рішення.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 05.11.2013 у справі №21-293а13 висловив правову позицію, згідно якої виплати за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесені рішення, або до змін умов пенсійного забезпечення одержувача.
На час звернення позивача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (січень та лютий 2020 року) чинною редакцією Закону №1402-VIII, якою передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання. Окрім того, норма частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII неконституційною не визнавалась.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку щомісячного довічного грошового утримання (розміру щомісячної суддівської винагороди за Законом України №1402-VIII, а розміру відсотків - за Законом України №2453-VI).
Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом України №2453-VI.
Вказане свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання позивача не буде співмірним із щомісячним довічним грошовим утримання суддів, які отримають право на відставку за нормами Закону №1402-VIII, що буде свідчити про дискримінаційність.
Таким чином, рішення відповідача про перерахунок пенсії відповідно до якого позивачу з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у частині визначення 50% розміру суддівської винагороди є протиправним.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 78% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині. є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про перерахунок із 01.01.2021 довічного грошового утримання на підставі довідки №367/01 від 01.02.2021 та застосування при цьому величини 90% суддівської винагороди.
Пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 у справі №2-р/2020 зазначений пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII був визнаний неконституційним.
У рішенні Конституційний Суд України вказав на те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватись автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відтак, з 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Крім того, рішення Конституційного Суду України за своїм змістом не передбачають встановлення будь-яких додаткових механізмів або порядків їх виконання, як у тексті рішень, так і шляхом прийняття підзаконних актів іншими суб'єктами влади.
Суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 142 Закону про судоустрій, у якій зазначається, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Судом досліджено копії довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічого грошового утримання судді у відставці від 26.02.2020 №574/20-вих та від 01.02.2021 №367/21-вих та встановлено, що довідка від 01.02.2021 містить таку складову, як доплата за вислугу років - 80%, тоді як довідка від 26.02.2020 містить інформацію про доплату за вислугу років в розмірі 70%.
Отже, має місце зміна розміру складових суддівської винагороди.
Враховуючи це, підстава відмови у перерахунку, яка зазначена у рішенні Головного управління від 12.02.2021 №2978/03-16, є протиправною, тому щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку на підставі оновленої довідки, виданої у зв'язку зі зміною (збільшенням) розмірів складових суддівської винагороди суддів, які працюють на відповідних посадах.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати вказане вище рішення відповідача, оскільки лист №0600-0305-8/14760 від 22.02.2021 не є рішенням відповідача - суб'єкта владних повноважень, а має лише інформаційний характер щодо результатів розгляду заяви позивача.
Разом з тим, суд відмічає, що є передчасними позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату на (підставі довідки від 01.02.2021 №367/21-вих) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, оскільки, як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до суду були дії відповідача, які полягали у непроведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки.
Отже, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн
Приписами ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Докладніше:.
Враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, на відповідача покладаються судові витрати в розмірі 908, 00 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 26.02.2020 №574/20-вих, виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 19.02.2020 призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із розрахунку 78% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді згідно Житомирській області від 26.02.2020 №574/20-вих та виплатити різницю між донарахованим з 19.02.2020 розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченим.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.02.2021 №2978/03-16 «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Житомирській області №367/01-вих від 01.02.2021, починаючи з 01 січня 2021 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук