Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2021 р. Справа №200/8390/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення та невиплати заборгованості з пенсії з 01.02.2018 по теперішній час та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 01.02.2018.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами частини першої та третьої ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Крім того, згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем в якості відповідача визначене Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак, в порушення вищезазначених приписів КАС України у прохальній частині позовної заяви викладено позовні вимоги також і до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке не визначено відповідачем за позовними вимогами і щодо якого не зазначено інформації, визначеної п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначається щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною першою статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позову надано докази засвідчені представником позивача - адвокатом Біцуловою Анною Анатоліївною.
Проте, частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсягу повноважень, наданих адвокату.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що до позову додано ордер серії АН №1018949 від 21 червня 2021 для надання ОСОБА_1 правової допомоги адвокатом Біцуловою Анною Анатоліївною.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що ордером є письмовий документ, який у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п.п. 3, 4, 11, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Крім цього, чинними є Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17.12.2012 № 36 в частині додатку 1 до Положення (що визначає типову форму ордеру) та п. 18 Положення.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження адвоката на представництво особи повинні бути підтверджені ордером, виданим на надання правової допомоги особі в певному органі, заповненим у відповідності до вищенаведеного Положення № 41. Форма ордеру, затверджена Положенням № 36, також передбачає наявність цього реквізиту.
Зокрема, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді, ордер має містити назву конкретного суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, Верховний Суд в ухвалі від 23 липня 2019 року у справі № 200/14781/18-а від 23 липня 2019 року.
У той же час, в доданому до позову ордері серії АН №1018949 від 21 червня 2021 у якості органу, де адвокатом надається позивачу правова допомога, вказано Селидовське об'єднане управління ПФУ Донецької області, тобто не зазначено назви Донецького окружного адміністративного суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Таким чином, до позову додано ордер, який не містить обов'язкових реквізитів, а, отже, в розумінні наведених вище приписів законодавства він не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в Донецькому окружному адміністративному суді.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Учасниками справи, у розумінні ч. 1 ст. 42 КАС України, є сторони, треті особи.
В порушення вищезазначених вимог позивачем не засвідчені власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення копії додатків доданих до позовної заяви.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Беручи до уваги наведене, вбачаю підстави для залишення даного позову без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123 та 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Позивачу необхідно надати до суду:
- належним чином оформлену позовну заяву для суду і всіх визначених учасників справи із викладенням і обґрунтуванням позовних вимог щодо кожного відповідача (або визначитись з належним відповідачем у справі), зазначенням інформації, визначеної п.2 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо кожного відповідача;
- належним чином засвідчені копії кожного з наданого до суду документу із підтвердженням позивача відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення (для суду і відповідачів).
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута. У разі неможливості усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позивач має право звернутися до суду із заявою про продовження процесуального строку для усунення таких недоліків.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ушенко