Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 липня 2021 р. Справа№200/7429/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ НП в області), в якому позивач просив:
1. визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в області щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки перед ОСОБА_1 ;
2. зобов'язати ГУ НП в області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки;
3. зобов'язати ГУ НП в області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки по день винесення рішення по справі з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
4. зобов'язати ГУ НП в області внести зміни до наказу № 316о/с від 31 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/7429/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Ч. 2 ст. 262 КАС передбачено, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
На підставі ч. 5 ст. 262 КАС та у зв'язку з відсутністю клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в судовому засіданні, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
02 вересня 2020 року від ГУНП в Донецькій області надійшло клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача, в якому відповідач просив залучити Слов'янський міський відділ (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області, в якому позивач проходив службу до прийому на службу в органи поліції.
Клопотання ГУНП в Донецькій області про залучення співвідповідача задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до приписів частини третьої статті 48 КАС таке клопотання подається позивачем.
09 вересня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки, оскільки за спеціальним законодавством поліцейський не втрачає право на відпустки, що не були використані у попередніх роках. Оскільки спеціальним законодавством не врегульовано питання компенсації невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки, то позивач обґрунтовує свої вимоги приписами частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України.
Від ГУ НП в Донецькій області надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в позові, посилаючись на те, що спеціальним законодавством передбачено виплату грошової компенсації лише за невикористану в році звільнення відпустку. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
З 01 серпня 1994 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (Слов'янський МВ ГУМВС України в Донецькій області, Слов'янський РВ ГУМСВ України в Донецькій області) та з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2018 року - в Національній поліції України (Слов'янський ВП ГУНП в Донецькій області).
Відповідно до вислуги років (у календарному обчисленні) чергова відпустка ОСОБА_1 у спірному періоді складала 45 діб, тобто 30 днів щорічної основної оплачуваної відпустки на підставі частини другої статті 93 Закону № 580-VIII та 15 днів додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років.
За відомостями листа ГУ МВС України в Донецькій області від 04 серпня 2020 року, наказів Слов'янського МВ ГУ НП в Донецькій області за 2014 рік роботи у структурному підрозділу ГУ МВС України в Донецькій області використано 16 діб чергової відпустки з 25 червня 2014 року до 10 липня 2014 року (15 діб вислуга років, 1 доба свято), за 2015 рік - 31 доба чергової відпустки з 05 червня 2015 року до 05 липня 2015 року (30 діб, 1 доба свято).
При цьому, наказом Слов'янського МВ ГУ НП в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 60 о/с оголошено виплату компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік за фактично відпрацьований час у кількості 7 діб.
За відомостями наказу ГУ НП в Донецькій області від 05 лютого 2020 року, листа ГУ НП в Донецькій області від 03 лютого 2020 року залишок невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік роботи у структурному підрозділу ГУ НП в Донецькій області становить 4 доби; за 2016 рік - 15 діб; за 2017 рік - 20 діб, за 2018 рік - 0 діб.
Листом ГУ НП в Донецькій області від 29 січня 2020 року позивачеві відмовлено у виплаті компенсації, оскільки спеціальним законодавством передбачено виплату грошової компенсації лише за невикористану в році звільнення відпустку.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Право працюючої особи на відпочинок у формі щорічної оплачуваної відпустки закріплено статтею 45 Конституції України.
Отже, особу не може бути позбавлено такого права.
Підстави та умови отримання щорічної оплачуваної відпустки поліцейськими визначено положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Так, відповідно до частини першої статті 92, частин другої, третьої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої та одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII, якими передбачено, що поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. […]. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Одночасно, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. При цьому, за бажанням поліцейського, він може використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Тобто, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), не використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19.
Оскільки спеціальним законодавством, а саме Законом № 580-VIII, Порядком та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), не врегульовано питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, то застосуванню підлягають приписи частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР), частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, […].
Аналогічний правовий припис закріплено частиною першою статті 83 Кодексу законів про працю України.
Судом встановлено, що за відомостями наказу ГУ НП в Донецькій області від 05 лютого 2020 року, листа ГУ НП в Донецькій області від 03 лютого 2020 року (а. с. 16 на звороті, 17) залишок невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 за 2015 рік роботи у структурному підрозділу ГУ НП в Донецькій області становить 4 доби; за 2016 рік - 15 діб; за 2017 рік - 20 діб, при звільненні він компенсацію за ці відпустки не отримував.
Посилання позивача на те, що залишок невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2015 рік, який підлягає компенсуванню ГУ НП в Донецькій області, становить 19 діб, не відповідають приписам частин четвертої, дев'ятої статті 93 Закону № 580-VIII.
Так, відповідно до частин четвертої, дев'ятої статті 93 Закону № 580-VIII тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
На підставі цих норм пропорційному обчисленню підлягає лише 30 днів щорічної основної оплачуваної відпустки, а не 15 днів додаткової оплачуваної відпустки. 15 днів додаткової оплачуваної відпустки підлягають компенсації попереднім роботодавцем.
Періодом роботи позивача в структурному підрозділі ГУ НП в Донецькій області є період з 07 листопада 2015 року по 03 серпня 2018 року, що відповідає 55 календарним дням. 55 днів : 354 дня (різниця між 365 днями року та 11 святкових днів за рік, які не включаються до тривалості відпусток) х 30 = 4, 6 діб за період, що підлягає округленню до 5 діб.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вірним є залишок невикористаної щорічної чергової оплачуваної відпустки за період роботи у 2015 році в структурному підрозділі ГУ НП в Донецькій області в кількості 5 діб, а не 4, як визначено відповідачем.
Підсумовуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки та зобов'язання ГУ НП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки підлягають задоволенню в частині періоду з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 року.
Вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 01 січня 2014 року по 06 листопада 2015 року та зобов'язання ГУ НП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачеві вказану грошову компенсацію за визначений період задоволенню не підлягають, оскільки в цей період позивач не перебував на службі в органах поліції; відповідач не є правонаступником ГУ МВС України в Донецькій області чи Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області. Як наслідок, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Вимога зобов'язати ГУ НП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачеві суму середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки по день винесення рішення у справі з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів задоволенню не підлягає, оскільки за змістом частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який вирішує спір, у цьому випадку - суд. Крім того, компенсація за невикористану відпустку відповідачем ще не нарахована і відповідно, для проведення належного розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд позбавлений можливості визначити істотність частини не виплаченої суми як заборгованості перед позивачем порівняно із середнім заробітком позивача, загальною суму, що належала до виплати позивачу у зв'язку зі звільненням зі служби в поліції.
Вимога про зобов'язання ГУ НП в Донецькій області внести зміни до наказу від 31 липня 2018 року № 316о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, включивши відомості про невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки у період з 2014 по 2017 роки, задоволенню не підлягає з огляду на те, що наявність такої інформації в наказі є доцільною у випадку визначення її відповідачем при звільненні для подальшої виплати позивачу, однак, оскільки сама виплата компенсації в цій справі є предметом розгляду, то належним способом захисту прав позивача буде зобов'язати ГУ НП в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС).
Докази здійснення позивачем судових витрат суду не надані, а тому вони не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код: 40109058, місцезнаходження: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 року.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2017 року.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко