Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 липня 2021 р. Справа№200/5620/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 411325231) про визнання протиправними дій щодо відмови обчислювати середню заробітну плату при призначенні щомісячної страхової виплати з 13.03.2020, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання; зобов'язання здійснити перерахунок належної щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП "Артемвугілля"; зобов'язання нарахувати та виплатити різницю між щомісячною страховою виплатою, призначеною помилково починаючи з 13.03.2020 і призначеною відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, якою пов'язане професійне захворювання,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги вмотивовані тим, відповідачем протиправно відмовлено обчислювати середню заробітну плату при призначенні щомісячної страхової виплати, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання.
Ухвалою суду від 14.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 08.06.2021.
Відповідачем надано письмовий відзив, де в обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначено, що довідка ОК-5, яка надана ОСОБА_1 , не містить усіх необхідних відомостей, а саме, відсутня інформація про кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду. Державний реєстр містить уточнену інформацію про застрахованих осіб (кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються при обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду) лише з 2011р.
На виконання Постанови КМУ № 1266 від 26.09.2001р. Слов'янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 27.11.2020р. до СП а/б ДГІ «Артемвугілля» спрямовано листа про надання довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1
30.11.2020 до Слов'янського відділення надійшла відповідь з довідкою про середню заробітну плату для призначення страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 , виданою на підставі особової справи, яка знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля», за адресою: Донецька область,м. Горлівка пр. Леніна,13 . Відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» м. Горлівка визнана тимчасово окупованою територією.
Також м. Горлівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
Відповідно до абз. 3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Відтак, Фонд не має правових підстав брати до уваги довідку про заробітну плату ДП «Артемвугілля» для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тим, що довідка про заробітну плату не має документального підтвердження даних, зазначених в ній (архівна документація підприємства, на підставі якої видана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , знаходиться у м. Горлівка на тимчасово окупованій території України).
Одночасно повідомлено, що ДП «Артемвугілля» не є правонаступником ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна».
З урахуванням викладеного на думку відповідача дії Управління стосовно проведення розрахунку розміру страхових виплат є правомірними та такими, що відповідають діючому законодавству України.
Ухвалою суду від 08.06.2021 судове засідання відкладено на 29.06.2021.
Ухвалою суду від 29.06.2021 судове засідання відкладено на 13.07.2021.
Суд, керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд справи здійснив у письмовому провадженні.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №090767 ОСОБА_1 , з 13.03.2020 року встановлено ІІІ група інвалідності безстроково, причиною вказано - професійне захворювання.
Згідно акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14.04.2010, професійне захворювання ОСОБА_1 виникло у зв'язку з тривалим багаторазовим впливом тяжких фізичних навантажень, багаторазовий вплив локальної вібрації.
12.11.2020 позивач звернувся до Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку з професійним захворюванням.
Постановою Слов'янського відділення УВД ФСС України в Донецькій області від 09.12.2020 № 0536/1508/1508/19 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату в розмірі 1 366,30 грн., виплати провадити визначено з 13.03.2020 безстроково.
05.02.2021 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо розрахунку середньої заробітної плати для призначення щомісячної страхової виплат, відповідно до якого просив повідомити: «чи були враховані для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ОСОБА_1 розміри його фактичної заробітної плати в розрахунковий період з 12 календарних місяців, за який обчислюється середня заробітна плата, за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Листом від 09.02.2021 № 36.04-23/461 Слов'янське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України представнику позивача повідомлено наступне.
Довідка ОК-5, яка надана ОСОБА_1 , не містить усіх необхідних відомостей, а саме, відсутня інформація про кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду. Державний реєстр містить уточнену інформацію про застрахованих осіб (кількість днів невідпрацьованих з поважних причин, які виключаються при обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду) лише з 2011р.
На виконання Постанови КМУ № 1266 від 26.09.2001р. Слов'янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 27.11.2020р. до СП а/б ДГІ «Артемвугілля» спрямовано листа про надання довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1
30.11.2020 до Слов'янського відділення надійшла відповідь з довідкою про середню заробітну плату для призначення страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 , виданою на підставі особової справи, яка знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля», за адресою: Донецька область,м. Горлівка пр. Леніна,13 . Відповідно до Указу Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» м. Горлівка визнана тимчасово окупованою територією.
Також м. Горлівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
Відповідно до абз. 3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Відтак, Фонд не має правових підстав брати до уваги довідку про заробітну плату ДП «Артемвугілля» для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тим, що довідка про заробітну плату не має документального підтвердження даних, зазначених в ній (архівна документація підприємства, на підставі якої видана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , знаходиться у м. Горлівка на тимчасово окупованій території України).
Одночасно повідомлено, що ДП «Артемвугілля» не є правонаступником ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна».
Згідно з п. 2.4 розділу II «Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб» затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від 12.12.2018 №27, у разі відсутності довідки про середню заробітну плату (доход) та відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з чим, Слов'янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ОСОБА_1 були призначені страхові виплати з 13.03.2021 в розмірі 1366,30 грн. (виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн.).
Позивач не погодившись з діями відповідача щодо розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення йому щомісячної страхової виплати, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105).
Відповідно до статті 36 Закону № 1105-ХIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються зокрема із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105-XIV усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Згідно ч. 1 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб.
Частинами 9, 10 статті 42 Закону № 1105 визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.
Пунктом 11 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 р. (далі - Порядок №1266) встановлено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Згідно п. 12 Порядку №1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Пунктом 13 Порядку № 1266 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Згідно п. 14 Порядку № 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою:
З = З(н) х С : М,
де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях; З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата; С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...); К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:
К = З(в) : З(с),
де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати; З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати; М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв'язку з: поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців; причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.
Пунктом 15 Порядку № 1266 у разі відсутності на момент призначення страхових виплат відомостей про середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України, за попередній рік береться фактична середньомісячна заробітна плата таких працівників за місяці попереднього року з подальшим перерахунком її після надходження даних про середньомісячну заробітну плату зазначених працівників за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.
Пунктом 16 Порядку №1266 визначено, що якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
Відповідно до п. 31, п. 33 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку, при цьому, середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності, а якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
З матеріалів справи встановлено, що позивач останні 12 місяців, що передували місяцю настання страхового випадку не працював, оскільки був звільнений 05.05.2010 з ДП «Шахта Гагаріна», що підтверджується копією трудової книжки позивача.
Згідно розрахунку середньомісячної заробітної плати встановлено, що відповідачем для обчислення щомісячної страхової виплати був використаний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за формулою: середньомісячна заробітна плата = х 2102,000 = 2102,00 нова щомісячна сума = 2102,00 х 65,0/100 = 1366,30 грн.
Фактичні обставини справи свідчать про те що спірним питанням у даній справі є відмова відповідача прийняти до уваги при розрахунку щомісячної страхової виплати довідку про середню заробітну плату для призначення страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 , яка видана на підставі особової справи, яка знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля».
При цьому підставою для такої відмови відповідач зазначив, що Фонд не має правових підстав брати до уваги вищевказану довідку у зв'язку з тим, що остання не має документального підтвердження даних, зазначених в ній (архівна документація підприємства, на підставі якої видана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , знаходиться у м. Горлівка на тимчасово окупованій території України).
Вказані підстави суд вважає незмістовними з огляду на наступне.
За встановлених обставин суд вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Верховний Суд України в постанові від 22.10.2018 року у справі № 235/2357/17 дійшов висновку, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання обмежує права громадян.
Суд зазначає, що позивач був позбавлений об'єктивної можливості отримати належним чином оформлену довідку про середню заробітну плату для призначення страхових виплат потерпілому на виробництві, а також отримати документальне підтвердження даних, зазначених в ній, оскільки архівна документація підприємства, на підставі якої видана довідка про заробітну плату ОСОБА_1 , знаходиться у м. Горлівка, яка є тимчасово окупованою територією України.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про підтвердження тимчасової непрацездатності, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації права на отримання соціальної виплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача в частині відмови прийняти до уваги інформацію, що викладена у довідці про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, яка видана на ОСОБА_1 ДП «Артемвегілля» є протиправними.
Також суд не приймає посилання відповідача на той факт, що ДП «Артемвугілля» не є правонаступником ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна», з огляду на наступне.
Судом встановлено, що архів шахти ім. Ю.О. Гагаріна був переданий ДП «Артемвугілля». Про підстави такої передачі відповідачу повідомлено листом ДП «Артемвугілля», а саме про те, що передачу архівних документів проведено відповідно до розпорядження КМУ від 26.09.2001 №445-р «Про заходи розв'язання проблем, пов'язаних з ліквідацією вугледобувних і вуглепереробних підприємств» та наказу Міністерства вугільної промисловості України від 422 №03.08.2006 «Про передачу архівів шахт» де п. 8 встановлено обов'язок Генеральному директору ДП «Артемвугілля» ОСОБА_2 прийняти, а: директору ДП «Шахта ім. Ю.О.Гагаріна» передати архівні документи ДП «Шахта ім. Ю.О.Гагаріна».
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок належної позивачу щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП "Артемвугілля", суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Розрахунок щомісячних страхових виплат для призначення щомісячних страхових виплат є дискреційним повноваженням Фонду соціального страхування. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції органу соціального страхування в питаннях розрахунку щомісячної страхової виплати, суд з метою ефективного захисту права позивача на соціальні виплати вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2020 про призначення страхових виплат у зв'язку із нещасним випадком (професійним захворюванням), врахувавши інформацію що викладена у довідці, яка видана ДП «Артемвугілля» 12.11.2020 №1803/02, з урахуванням правової позиції при розрахунку розміру щомісячної страхової виплати здійснивши перерахунок з 13.03.2020, викладеної судом у цьому рішенні.
Позовні вимоги в частині зобов'язання нарахувати та виплатити різницю між щомісячною страховою виплатою, призначеною помилково починаючи з 13.03.2020 і призначеною відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, якою пов'язане професійне захворювання задоволенню не підлягають, оскільки вони є такими, що заявлені передчасно та не можуть бути задоволені без повторного перегляду заяви позивача від 12.11.2020 та довідки від 12.11.2020 №1803/02.
Захист прав на майбутнє не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, що визначені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до ч. 2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 10.05.2021.
Оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог в сумі 605,34 грн.
Керуючись, ст.ст.139,241 - 246,250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 411325231) про визнання протиправними дій щодо відмови обчислювати середню заробітну плату при призначенні щомісячної страхової виплати з 13.03.2020, виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання; зобов'язання здійснити перерахунок належної щомісячної страхової виплати з 13.03.2020 відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, з якою пов'язане професійне захворювання, відповідно до пункту 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, враховуючи довідку про середню заробітну плату позивача, надану ДП "Артемвугілля"; зобов'язання нарахувати та виплатити різницю між щомісячною страховою виплатою, призначеною помилково починаючи з 13.03.2020 і призначеною відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньої заробітної плати, обчислюваної виходячи з розміру заробітної плати перед звільненням з роботи, якою пов'язане професійне захворювання - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 411325231) щодо відмови прийняти до уваги інформацію, що викладена у довідці про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, яка видана на ОСОБА_1 ДП «Артемвугілля» при розрахунку розміру щомісячних страхових виплат.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 411325231) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2020 про призначення страхових виплат у зв'язку із нещасним випадком (професійним захворюванням), врахувавши інформацію що викладена у довідці, яка видана ДП «Артемвугілля» 12.11.2020 №1803/02 при розрахунку розміру щомісячної страхової виплати здіснивши перерахунок з 13.03.2020, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 411325231) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 605,34 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Першого апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.О. Аканов