Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2021 р. Справа№200/1972/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
23.02.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 14.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , якій скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643189, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 1438-67855, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643213;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації відновити довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643189 видану ОСОБА_1 , від 31.10.2018 року за № 1438-67855 видану ОСОБА_2 , від 31.10.2018 року за № 1438-67855 видану ОСОБА_3 , та внести відповідні записи до Єдиної інформаційної баз даних про внутрішньо переміщених осіб;
- "визнати протиправними дії скасувати рішення" начальника Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 14.02.2020 року щодо припинення нарахування та виплати з 01.03.2020 року раніше призначеної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації відновити нарахування та виплату допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 з виплатою усієї заборгованості за період її несплати, починаючи з 01.03.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Луганську, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Донецьку. Позивач зазначає, що 31.10.2018 року вона разом з дітьми стала на облік як внутрішньо переміщена особа та отримала відповідні довідки. 31.10.2018 року вона звернулася до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації із заявою про призначення допомоги при народженні дитини на ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 - із заявою про призначення допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років на дитину ОСОБА_2 . Зазначена допомога була призначена, але з березня 2020 року була припинена без повідомлення причин.
У січні 2021 року представником позивача на адвокатський запит № 1 від 21.01.2021 року отримано відповідь, в якій зазначено що довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб скасовано, у зв'язку з тим, що заявницею подано завідомо недостовірні відомості. Рішенням від 14.02.2020 року виплату допомоги особи з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та допомоги при народженні дитини припинено з 01.03.2020 року. Позивач вважає зазначене рішення відповідача щодо припинення їй допомоги - протиправним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема ст.ст. 4, 14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", ст.ст. 10, 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.ст. 5, 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.03.2021 року відповідач засобами електронного зв'язку надав відзив на позов, в якому зазначив, що враховуючи заяву господаря житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи) щодо зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 повернулася до покинутого місця постійного проживання, керуючись п.5 ст.12 Закону № 1706-VII, рішенням начальника управління від 06.02.2020 року № 183 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасовано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи внесено до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб.
Керуючись вимогами чинного законодавства щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, враховуючи факт відсутності реєстрації позивача як внутрішньо переміщених осіб на території підконтрольній владі України, за умов та в порядку визначених законодавством, рішенням від 14.02.2020 року виплату допомог ОСОБА_1 , а саме допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, при народженні дитини було припинено з 01.03.2020 року.
Враховуючи дійсні обставини справи відповідач вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та суперечать нормам чинного законодавства України. У зв'язку з наведеним просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
28.04.2021 року ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року та з 28.05.2021 по 01.06.2021 включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці за графіком. З 07.06.2021 року по 10.06.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував на лікарняному. З урахуванням цього справу розглянуто у розумний строк.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, їх позиція стосовно предмета спору зрозуміла, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 14.09.2004 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.0.2019 року, виданим Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 07.08.2018 року, виданим Мар'їнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її сини взяті на облік як особи, які переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, у зв'язку зі зміною місця проживання, а саме: з м. Луганська до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками управління соціального захисту населення від 31.10.2018 року № 0000643189, № 1438-67855, № 0000643213.
Позивач 31.10.2018 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА з заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
Відповідно до рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 17.12.2018 року, ОСОБА_1 було призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач 11.04.2019 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської РДА з заявою про призначення допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років.
Рішенням про призначення допомоги особі з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 20.05.2019 року ОСОБА_1 було призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_2 .
Відповідачем 14.02.2020 року прийнято рішення про припинення ОСОБА_1 виплати допомоги на дітей з інвалідністю з дитинства та допомоги при народженні дитини з 01.03.2020 року. Підставою для прийняття такого рішення зазначається витяг з рішення начальника Управління соціального захисту населення Волноваської РДА № 183 від 06.02.2020 року «Про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб», так як згідно п.5 ст.12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» заявником було надано завідомо недостовірні відомості, що є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Не погодившись з діями відповідача щодо скасування довідок внутрішньо переміщених осіб та припинення виплати допомоги на дітей з інвалідністю з дитинства та допомоги при народженні дитини, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.
Згідно із частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про державну допомогу з дітьми", допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Як раніше зазначено, відповідно до рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про призначення допомоги сім'я з дітьми від 17.12.2018 року, ОСОБА_1 було призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 1 Закону України № 2109-ІІІ "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.
Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про призначення допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 20.05.2019 року ОСОБА_1 було призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на дитину ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1706), Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними окупованої території.
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи міститься у ст. 1 Закону № 1706-VII. Це визначення має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, призначення або відновлення належних соціальних допомог. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-УІІ), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Також відповідно до пункту 13 Порядку № 1751, виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Згідно статті 14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
Зазначені вище переліки підстав припинення виплати допомоги при народженні дитини та допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, визначені ч. 8 ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Порядком №1751, ст.14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Крім того, як свідчить аналіз положень Порядку №1751, припинення виплати допомоги при народженні дитини, можливе лише за умови прийняття органом з питань соціального захисту населення відповідного рішення з підстав, визначених Порядком № 1751 та Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Скасування дії довідки ВПО, відсутність за фактичним місцем проживання, зміна місця проживання, тощо не визначені законами як підстави для припинення виплати допомоги при народженні дитини та допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Таким чином, держава зобов'язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", не є законом, а тому цей підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Так, за змістом конституційних норм (ст.ст.113, 116, 117 Конституції України) Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню. Це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, в рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 25 рішення).
Тому, припиняючи виплату позивачу допомоги при народженні дитини та допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання такої допомоги.
З огляду на викладене, припинення з 01.03.2020 року виплати позивачу раніше призначеної допомоги на дітей з інвалідністю з дитинства та допомоги при народженні дитини є протиправним.
Щодо формулювання позовних вимог позивача: "визнати протиправними дії скасувати рішення начальника Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 14.02.2020 року", суд зазначає, що воно є суперечливим. З урахуванням встановленого, суд виходить з того, щодо саме рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 14.02.2020 року є предметом спору, оскільки має юридичні наслідки для позивача.
Також, суд зазначає, що позовна вимога про сплату заборгованості за період несплати допомоги при народжені дитини та допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, охоплюється зобов'язанням відновити їх виплату.
Крім того, відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Допомога при народженні дитини та допомога з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому неприпустимим є позбавлення дітей благ, гарантованих їм державою.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.5 ч.1 ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" як підставу для скасування довідок ВПО за рішенням № 183 від 06.02.2020 року. Згідно з нею підставою для скасування довідок ВПО є подання завідомо неправдивих відомостей. З наданої відповідачем копії заяви ОСОБА_4 вбачається, що інформацію про повернення за місцем реєстрації позивача надано 31.01.2020 року, у той час як довідки ВПО були видані позивачу у 2018 році.
Зважаючи на це суд вважає, що відсутні законні підстави для прийняття Управлінням соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації:
- рішення від 06.02.2020 року № 183 відносно ОСОБА_1 , яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643189;
- рішення від 06.02.2020 року № 183 відносно ОСОБА_2 , яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 1438-67855;
- рішення від 06.02.2020 року № 183 відносно ОСОБА_3 , яким скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643213.
Вказані обставини створюють перешкоди позивачу для отримання державної допомоги при народжені дитини та допомоги з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, оскільки дане рішення покладене в підґрунтя рішення від 14.02.2020 року про припинення спірних виплат.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.02.2020 року, яким скасовані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року № 0000643189, № 1438-67855, № 0000643213, суд зазначає наступне.
З позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, вбачається, що спірне рішення відповідача про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи датоване саме 06.02.2020 року, а не 14.02.2020 року. Тому, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та відсутності у КАС України вимог щодо конкретної частини позовної заяви, у якій мають міститься позовні вимоги, суд розуміє зазначені позовні вимоги як визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № 183 від 06.02.2020 року. Зважаючи на викладені раніше висновки суду про його протиправність, дані позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі та у спосіб, передбачений законами України. У позовній заяві позивач не навів норм законів, які б встановлювали обов'язок відповідача відновити довідку про взяття на облік ВПЛ, умови виникнення такого обов'язку та порядок дій з такого "відновлення". Зважаючи на наведене, позовні вимоги у цій частині не ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягають задоволенню.
Водночас, за приписами ч.1, 3 ст. 387 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 1 статті 372 КАС України також визначено що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
При вирішенні питання про спосіб виконання судового рішення щодо скасування рішення відповідача №183 від 06.02.2020 в частині, що стосується довідок ВПО позивача та її дітей, суд виходить з того, що законодавчо не врегульованим є питання послідовності дій уповноваженого органу з поновлення прав позивача та приведення їх у стан, який передував порушенню.
Для такого поновлення у повному обсязі суттєвою є наявність у позивача чинної довідки про постановлення на облік у якості ВПО та визнання за нею такого статусу.
Постанова КМ України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" визначає порядок дій тільки на випадок втрати або псування довідки, що не відповідає обставинам даної справи.
Водночас, з метою обліку ВПО ст. 4-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено створення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений Постановою КМ України від 22 вересня 2016 р. № 646 (надалі - Порядок №646).
Пункт 4 цього Порядку допускає можливість внесення до бази даних: даних про фактичне місце проживання особи на дату звернення; відомостей про малолітніх, неповнолітніх дітей, які прибули разом із внутрішньо переміщеною особою; відомостей про види соціальних виплат, які отримує особа; відомостей про наявність в особи інвалідності із зазначенням причин настання, групи (підгрупи) інвалідності, нозологічних ознак і потреб у технічних та інших засобах реабілітації, санаторно-курортному лікуванні; інших відомостей, що сприяють захисту прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб (у разі необхідності).
Уповноважені органи, до яких належить відповідач, у відповідності до п. 2 Порядку №646 організовують збирання, систематизацію та зберігання інформації, зазначеної в пункті 4 цього Порядку; ведуть облік внутрішньо переміщених осіб шляхом формування персональної облікової картки на кожну внутрішньо переміщену особу.
Внутрішньо переміщена особа або її законний представник під час користування базою даних може ознайомитися з інформацією про стан дії довідки (дійсна; дію скасовано), що передбачено п. 11 Порядку №646.
Виходячи з необхідності забезпечення зацікавлених осіб інформацією про чинність довідки ВПО позивача та її дітей, суд дійшов висновку, що способом виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №183 від 06.02.2020 у частині, що стосується позивача, є зобов'язання відповідача внести до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомостей про таке скасування та відновлення чинності зазначених вище довідок ВПО.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. У зв'язку з тим, що позивач не сплачував судовий збір при зверненні до суду, при частковому задоволенні позову він підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача та з позивача на користь Державного бюджету України у розмірі 454,00 грн. (50% судового збору) з кожного.
Керуючись статтями 5-10, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації № 183 від 06.02.2020 року в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 31.10.2018 року за № 0000643189.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) внести до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про відновлення чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643189, виданої ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації № 183 від 06.02.2020 року в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 31.10.2018 року за № 1438-67855.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) внести до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про відновлення чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 1438-67855, виданої ОСОБА_2 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації № 183 від 06.02.2020 року в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 від 31.10.2018 року за № 0000643213.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) внести до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про відновлення чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.10.2018 року за № 0000643213, виданої ОСОБА_3 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) від 14.02.2020 року про припинення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) виплати допомоги на дітей з інвалідністю з дитинства та допомоги при народженні дитини з 01.03.2020 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) відновити нарахування та поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_3 з 01.03.2020 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) відновити нарахування та поновити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на сина ОСОБА_2 з 01.03.2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ: 03197227, місцезнаходження: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 36) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 07 липня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.