Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
14 липня 2021 р. Справа №200/5484/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи питання щодо закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії,-
06.05.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), звернулась до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не виплаті пенсії за віком за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 77902,87 грн., стягнення пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 77902,87 грн.
Ухвалою суду від 11.05.2021року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
У період з 08.07.2021 року по 13.07.2021 року включно суддя Мозговая Н.А. перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Маріупольському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
На підставі інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що в Донецькому окружному адміністративному суді перебувала справа №200/10122/19-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Донецької області що припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 починаючи з 01 червня 2018 року. Зобов'язано Маріупольське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Донецької області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01 червня 2018 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення набуло законної сили 28.11.2019 року.
Листом від 24.02.2021 року представника позивача повідомлено про те, що 04.12.2019 року до Маріупольського ОУ ПФУ надійшла ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 року по справі №200/10122/19-а та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року по справі №200/10122/19-а. 06.12.2019 року на виконання рішення суду здійснено поновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018 року. Поновлення виплати пенсії відбулось в січні 2020 року. Заборгованість з пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року була облікована управлінням та згідно відпрацьованого судового рішення спрямована управлінням на виплату, яка буде здійснюватись за окремим фінансуванням на означені цілі та на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.22-24).
Позивач вважає, що бездіяльність управління щодо не виплати заборгованості з виплати пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року є протиправною, тому звернулась до суду із даним позовом.
За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно положень частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Проаналізувавши предмет позову у справі, яка розглядається, суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року по справі №200/10122/19-а.
Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не виплаті пенсії за віком за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 77902,87 грн., стягнення пенсії за період з 01.06.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 77902,87 грн. - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2019 року по справі №200/10122/19-а.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору, оскільки наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая