08 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4240/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Тратнікова Я.В.,
представника відповідача Кучера Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі -ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2021 №0020200705, яким накладено фінансову санкцію у розмірі 216097,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, яка діє з 10.11.2020 до 10.11.2025. Місце торгівлі знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому позивач зазначив, що здійснює господарську діяльність з реалізації пального не лише за вищевказаною адресою, а й за адресою: АДРЕСА_2. Акцизний склад за першою адресою (в місті Луцьку) має номер 1015581, а за другою адресою (в селі Городище ) - 1012601.
Протягом 10 діб, починаючи з 12.03.2021 року, на АЗС №2, що знаходиться в АДРЕСА_1, ГУ ДПС у Волинській області провело фактичну перевірку, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки. В ході перевірки виявлено порушення встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в частині не оприбуткування/невідображення в обліку дизельного пального в кількості 4888,12 л по ціні реалізації 21,10 грн, на загальну суму 107538,64 грн, отриманого згідно з акцизною накладною №40 від 07.01.2021 на акцизному складі №1015581 АЗС за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вказує, що відповідач провів фактичну перевірку без наявності підстав, передбачених ст.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, в наказі на перевірку відсутні підстави для її проведення.
Крім того, зазначає, що 06.01.2021 року на акцизний склад №1015581 (АЗС №2 за адресою: АДРЕСА_1 ) надійшло дизельне паливо від Приватного підприємства «АЙСЛАГ» в кількості 4830 л та від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ ПММ» в кількості 2525 л, надходження якого в загальній кількості 7355 л дизельного палива належним чином відображене 06.01.2021 року в Z-звіті №0777 за 06.01.2021 та Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.
06.01.2021 Приватне підприємство «АЙСЛАГ» склало акцизну накладну №36, в якій підприємство допустило описку - вказало невірний номер акцизного складу отримувача пального (хоча пальне фактично було одержане правильним складом). В цій акцизній накладній замість акцизного складу отримувача пального номер 1012601 ( АДРЕСА_2 ) мав бути вказаний акцизний склад номер 1015581 ( АДРЕСА_1) . Саме через це (описку ПП «АЙСЛАГ») позивач склав 07.01.2021 акцизну накладну №40, якою «документально перекинув» одержане 06.01.2021 року від ПП «АЙСЛАГ» дизельне пальне з акцизного складу номер 1012601 (який був помилково вказаний в акцизній накладній №36) на акцизний склад номер 1015581 (який повинен був бути вказаний в акцизній накладній №36). Тобто, в акцизній накладній від 07.01.2021 №40 ідеться про дизельне паливо, яке було одержане від ПП «АЙСЛАГ» фактично 06.01.2021, і уже обліковане в Z-звiтi №0777 за 06.01.2021 та Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.
Позивач вказав, що відповідач не беручи вищевказані обставини до уваги, на підставі вищевказаного акта фактичної перевірки, 06.04.2021 протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення №0020200705, встановивши порушення пунктів 7, 9, 10, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та «на підставі підпункту пункту 54.3 статті 54 ПК України і пунктів 5, 10 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 216097,28 грн.
При цьому зазначив, що положення ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачають застосування фінансової санкції у разі реалізації необлікованих товарів. Однак, у акті фактичної перевірки не відображено факт реалізації 4888,12 л дизельного пального на суму 107538,64 грн. Стверджує, що факту наявності у позивача необлікованого товару та його продажу податковим органом не встановлено.
З наведених підстав ФОП ОСОБА_1 просив оскаржуване рішення скасувати як протиправне.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.25).
У відзиві на позовну заяву (а.с.28-30) представник відповідача позовних вимог ФОП ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що підставою для аналізу господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 та видання наказу на перевірку став лист ДПС України №5391/7/99-00-07-05-03-07 від 02.03.2021. Як вбачається із наказу та направлень на фактичну перевірку співробітників ГУ ДПС у Волинській області, особі, що фактично здійснює розрахункові операції, оператору АЗС ОСОБА_2 пред'явлено службові посвідчення, направлення на фактичну перевірку та надано копію наказу, про що остання розписалась у згаданих вище документах. За результатами перевірки складено акт перевірки за реєстраційним №2651/03-20-07-05/ НОМЕР_1 від 22.03.2021, яким встановлено порушення вимог: пунктів 7, 9, 10, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року.
Представник відповідача зазначив, що позивачем порушено встановлений законодавством порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в частині неоприбуткування/невідображення в обліку дизельного пального в кількості 4883,12 л по ціні реалізації 22,00 грн на загальну суму 107538,64 грн, отриманого згідно накладної №40 від 07.01.2021 на акцизному складі №1015581 - АЗС за адресою АДРЕСА_1 . Також суб'єктом господарювання до контролюючого органу не в повному обсязі подано по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових (операцій) документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці, РРО р/н 3000854111 та незабезпечено зберігання відповідних стрічок. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
27.05.2021 суд постановив ухвалу про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.50).
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 12.07.2000, основним видом діяльності якого є оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. 03.11.2020 позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, термін дії якої з 10.11.2020 до 10.11.2025 (а.с.6-8).
З 12.03.2021 по 19.03.2021 на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 10.03.2021 №843, направлень на перевірку від 11.03.2021 №№815/03-20-07-05, 816/03-20-07-05, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці - АЗС№2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (а.с.36-37).
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 19.03.2021 №000892, в якому зокрема, зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 7, 9, 10, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року (а.с.13-14, 32-33).
На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №0020200705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.54.3 ст.54 і п.5, 10 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 216097,28 грн (а.с.22).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Як передбачено підпунктами 20.1.10, 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Як передбачає пункт 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
За приписами статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як установлено судом, в основу проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом покладено підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.2 статті 80 ПК України (а.с.36). Підставою для проведення перевірки слугував лист Державної податкової служби України від 02.03.2021 про організацію фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , у якому зазначено про переміщення пального згідно з наявною інформацією між власними акцизними складами без проведення операції поповнення пального в день його фактичного отримання через РРО (а.с.34-35).
Таким чином, доводи позивача про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки спростовуються наявними у справі письмовими доказами.
Як слідує з акта фактичної перевірки від 19.03.2021 №000892, контролюючим органом серед іншого встановлено порушення, яке полягає у порушенні порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в частині неоприбуткування/невідображення в обліку дизельного пального в кількості 4883,12 л по ціні реалізації 22,00 грн на загальну суму 107538,64 грн отриманого згідно накладної №40 від 07.01.2021 на акцизному складі №1015581-АЗС за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (стаття 20 вищезгаданого Закону).
Таким чином, на господарюючого суб'єкта покладається обов'язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, та в разі встановлення факту здійснення реалізації необлікованого товару до такого суб'єкта застосовується фінансова санкція.
Як слідує з матеріалів справи, 06.01.2021 на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність позивач, надійшло дизельне паливо в загальній кількості 7355,00 л, яке було оприбутковане в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП (а.с.18-19). Надходження пального також відображено у Z-звіті №0777 за 06.01.2021 (а.с.17).
Оприбуткування вказаного пального здійснено на підставі накладної на відвантаження палива №000025 від 06.01.2021, виписаної постачальником ПП «Айслаг» на паливо дизельне в кількості 4830,00 л, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ААА 12805 від 06.01.2021, відповідно до якої вантажовідправником є ПП «Айслаг», вантажоотримувачем - ФОП ОСОБА_1 , пункт розвантаження: АДРЕСА_1 , а також видаткової накладної №ВП000000029 від 06.01.2021, виписаної ТзОВ «Волинь ПММ» на поставку дизельного палива в кількості 2525,00 л, та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) ВП000000029 від 06.01.2021, відповідно до якої вантажовідправником є ТзОВ «Волинь ПММ», вантажоотримувачем - ФОП ОСОБА_1 , пункт розвантаження: АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
06.01.2021 постачальником ПП «Айслаг» складено акцизну накладну форми «П» №36, у якій відображено поставку ФОП ОСОБА_1 на акцизний склад 1012601 пального в кількості 4830,00 м3, що у літрах, приведених до температури 15?, становить 4888,12 л (а.с.20).
Водночас, відповідно до витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового за ФОП ОСОБА_1 зареєстровані два акцизні склади: 1012601 - АДРЕСА_2 (як зазначив позивач, в с.Городище Луцького району) та №1015581 - АДРЕСА_1 (а.с.11).
06.01.2021 постачальником ПП «Айслаг» складено акцизну накладну форми «П» №36, у якій відображено поставку ФОП ОСОБА_1 на акцизний склад 1012601 пального в кількості 4830,00 м3, що у літрах, приведених до температури 15 градусів Цельсія, становить 4888,12 л (а.с.20).
Як згідно з Порядком заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (чинного на момент складення акцизної накладної), так і в силу означеного Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 №729 (чинного на даний час), виправлення помилок, допущених при складанні акцизної накладної, здійснює постачальник шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
В судовому засіданні позивач зазначив, що повідомляв ПП «Айслаг» про допущену помилку в акцизній накладній від 06.01.2021 №36, однак даним постачальником не було її виправлено. З огляду на вказані обставини та з метою вірного відображення акцизного податку у податковому обліку ним 07.01.2021 було складено акцизну накладну №40 (а.с.21), якою формально переміщено дизельне паливо з одного акцизного складу на інший, без фактичного відвантаження товару.
З огляду на встановлені обставини справи суд зазначає, що за приписами пунктів 10.2.1, 10.2.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Оприбуткування прийнятого нафтопродукту за марками та видами в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП здійснюється на підставі ТТН та акта приймання (у разі наявності).
Таким чином, первинним документом, що дає підстави для відображення в обліку надходження на АЗС пального, є товарно-транспортна накладна. В даному випадку ФОП ОСОБА_1 повністю відобразив факт надходження на АЗС, що розташована в АДРЕСА_1 , 06.01.2021 пального від ПП «Айслаг» в кількості 4830,00 л.
При цьому матеріалами справи підтверджена та обставина, що 07.01.2021 позивач фактично не здійснював переміщення палива з одного акцизного складу на інший, а склав акцизну накладну від 07.01.2021 №40 з метою виправлення допущеної постачальником ПП «Айслаг» помилки в зазначенні номера акцизного складу в акцизній накладній від 06.01.2021 №36.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність в діях ФОП ОСОБА_1 порушень вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо неналежного ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, реалізації необлікованих товарів, відтак безпідставність застосування контролюючим органом фінансової санкції за вказане порушення.
Разом з тим, в акті фактичної перевірки контролюючий орган зазначив, що позивач не в повному обсязі подав по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО №3000854111, та не забезпечив зберігання протягом встановленого терміну контрольних стрічок РРО № 3000854111 та фіскальних звітних чеків, чим порушив вимоги пунктів 7, 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.14).
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 19.03.2021 №000892 за вказані порушення позивачу нараховано по 510,00 грн фінансової санкції (а.с.41).
Суд зауважує, що описані вище порушення в акті фактичної перевірки не конкретизовані, зокрема, контролюючий орган не зазначив, за який період не були подані електронні копії розрахункових документів і фіскальні звітні чеки, протягом якого періоду позивач не забезпечив зберігання контрольних стрічок та фіскальних звітних чеків. При цьому позивач заперечив зазначені порушення, вказавши про їх необґрунтованість.
Суд зазначає, що зміст виявленого порушення повинен бути викладений в акті перевірки чітко, з посиланням на первинні документи, в даному випадку, на дані системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). При цьому на підтвердження факту вчиненого порушення контролюючий орган повинен надати докази, зокрема, але не виключно, витяг із СОД РРО, книгу обліку розрахункових операцій, пояснення суб'єкта господарювання щодо відсутності контрольних стрічок чи акта про відмову у наданні до перевірки останніх.
Таких доказів відповідач суду не надав, більше того в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, в чому конкретно полягає описане в акті перевірки порушення позивачем вимог пунктів 7, 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність встановлених в ході фактичної перевірки порушень ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства щодо не подання в повному обсязі інформації до СОД РРО та не зберігання контрольних стрічок і фіскальних звітних чеків, а тому застосування фінансових санкцій за вказані порушення є також безпідставним.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 06.04.2021 №0020200705.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2160,99 грн, сплачений згідно з квитанцією від 19.04.2021 (а.с.4).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 06.04.2021 №0020200705.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) судові витрати в сумі 2160,99 грн (дві тисячі сто шістдесят грн 99 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року.