про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
13 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2107/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
28 лютого 2021 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Національної поліції України (далі - відповідач, НПУ) в якому просить:
· визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01 грудня 2020 року № 1349 о/с в частині призначення ОСОБА_1 , державного службовця 8 рангу на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України (далі - наказ № 1349 о/с від 01.12.2020); наказ відповідача від 17 лютого 2021 року № 201 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (далі - наказ № 201 від 17.02.2021);
· поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Полтавській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 01 грудня 2020 року;
· стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня незаконного призначення по день ухвалення рішення у справі з відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
30.03.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, додатково просить суд:
· визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.03.2021 № 433 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (далі - наказ № 433 від 26.03.2021);
· зобов'язати керівництво НПУ ініціювати проведення службового розслідування у відношенні Директора ДУМ НПУ ОСОБА_11, заступника начальника ДКЗ НПУ полковника поліції ОСОБА_2 , членів дисциплінарної комісії, утвореної відповідно до наказів НПУ від 30.12.2020 № 1049 та від 05.02.2021 № 96, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за фактом порушення прав та законних інтересів позивача, що виразилось у його незаконному призначенні наказом НПУ від 01.12.2020 №1349 о/с, необ'єктивному проведенні службових розслідувань, порушенні строку проведення дисциплінарного розслідування, розпочатого наказом НПУ від 05.02.2021 № 96, незаконному притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності наказами НПУ від 17.02.2021 № 201 та від 26.03.2021 №433.
06.04.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку із пропуском позивачем строку на звернення до суду.
Вказане клопотання обґрунтовано наступним.
Так, наказом НПУ від 01.12.2020 № 1349 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном.
Наступного дня, після видання наказу, листом Департаменту кадрового забезпечення від 02.12.2020 № 7401/12/1/2/03-2020 ОСОБА_1 повідомлено про його призначення за адресою, наявною в особові справі: АДРЕСА_1 , шляхом надсилання листа поштовим зв'язком, та запропоновано прибути у найкоротший термін до ДУМ, із зазначенням контактної особи за адресою: м. Київ, вул. Інститутська 29/3 , для виконання обов'язків за посадою, що підтверджується фіскальним чеком № 3000468013 від 02.12.2020.
Проте, зазначений лист позивачем не отримано, у зв'язку із чим 05.01,2021 він повернутий до НПУ із відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема, і в постанові від 12.03.2019 у справі № 910/9836/18, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Разом з цим, направлення листа на поштову адресу ОСОБА_1 не був єдиним способом повідомлення останнього про призначення на посаду.
Крім того, посилаючись на положення частини першої статті 9-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - закон № 889), відповідач зазначає, що 02 грудня 2020 року начальник сектору кадрового забезпечення Департаменту управління майном НПУ) ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_1 на мобільний телефон, наявний в особовій справі останнього, повідомила його про те, що наказом НПУ від 01.12.2020 № 1349 о/с його призначено на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці ДУМ, а також поінформувала про необхідність невідкладно прибути о 09.00 годин на робоче місце, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Інститутська 29/3, каб. № 19 .
Про зазначене повідомлення було складено акт від 02.12.2020, який підписаний ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Зазначене також підтверджується поясненнями самої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , державного службовця 6 рангу завідувача сектору державного нагляду за охороною праці ДУМ НПУ та ОСОБА_10 , державного службовця 8 рангу головного спеціаліста сектору кадрового забезпечення ДУМ НПУ, в присутності яких в режимі гучного зв'язку була здійснена розмова.
Таким чином, позивач, з урахуванням 5-денного строку, визначеного Законом № 889, був повідомлений про своє призначення 07 грудня 2020 року.
25.05.2021 шляхом формування документу в системі «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, яка, серед іншого, містить заперечення позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до яких, позивач вважає, що ним дотримано строку звернення до суду. Зокрема, вказує на таке.
Позивач не отримував лист Департаменту кадрового забезпечення від 02.12.2020 № 7401/12/1/2/03-2020; фіскальний чек № 3000468013 від 02.12.2020 не є належним доказом надсилання листа, оскільки за ним неможливо встановити вміст поштового відправлення, тобто, що саме було направлено відповідачем.
Жодних телефонних розмов з начальником сектору кадрового забезпечення ДУМ ОСОБА_8 позивач не вів.
Про призначення на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці ДУМ позивач дізнався з відповіді на запит на отримання публічної інформації, з листа НПУ від 10.12.2020 за № К-1718/12/1/2/03-2020, який отримав лише 06.01.2020.
Позивач посилається на частину першу статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до статті 11 Закону № 889 у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 22 Закону України «Про Національну поліцію», Голова Національної поліції виконує повноваження керівника державної служби в органі відповідно до законодавства про державну службу та здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
06.01.2021 позивач звернувся до Голови НПУ із скаргою з приводу винесення наказу №1349 о/с від 01.12.2020 «По особовому складу», в частині призначення позивача на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці ДУМ НПУ, відповідь на яку датовано 10.02.2021, а з позовом позивач звернувся 28.02.2021.
Таким чином, на підставі статті 11 Закону № 889 та в розумінні частини першої статті 17 КАС України, позивач скористався правом досудового врегулювання спору і у місячний строк звернувся до Голови НПУ.
Відтак, із врахуванням положень частини четвертої статті 122 КАС України, до спірних правовідносин застосовується тримісячний строк звернення до суду
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, при цьому судом враховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строки звернення до суду із адміністративним позовом про захист порушених прав та інтересів встановлено приписами статті 122 КАС України.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 КАС України).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).
Водночас приписами частини п'ятої вказаної норми встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З системного аналізу наведених положень вбачається, що приписи частини п'ятої статті 122 КАС України є спеціальними по відношенню до загальних правил, що визначають строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Спеціальні норми встановлюють винятки із загального правила, закріплюють окремі умови, які не підлягають застосуванню у сфері родових суспільних відносин.
Таким чином, до визначення строку звернення до суду у спорах, що виникають з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби не застосовуються загальні правила встановлені статтею 122 КАС України, оскільки законодавцем ці правовідносини виділено в окрему категорію спорів, що має своє спеціальне правове регулювання.
Відтак, при визначенні строку звернення до суду у даній справі, слід застосовувати місячний строк встановлений приписами частини п'ятої без врахування інших положень статті 122 КАС України.
При визначені дня початку перебігу зазначеного строку у даній справі суд виходить з того, що позивач ознайомився із наказом від 01.12.2020 № 1349 о/с 06.01.2021, про що він зазначає і в позовній заяві і в відповіді на відзив.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що позивач був ознайомлений з оскаржуваним наказом раніше.
Таким чином, початком перебігу строку на звернення до суду у даній справі слід вважати 07.01.2021, наступний день, коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 120 КАС України, строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відтак, строк звернення до суду в даній справі закінчився 07.02.2021.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 28.02.2021, тобто з порушенням визначеного процесуальним законом строком.
При цьому суд зазначає, що при наявності об'єктивних (таких, що не залежать від волі особи) причин дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, позивач повинен довести поважність та реальність таких причин в силу приписів статті 77 КАС України, відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас суд зазначає, що позивачем не наведено жодних пояснень щодо існування об'єктивних та непереборних обставин, які завадили позивачу звернутись до суду із позовом про захист своїх прав в межах встановленого строку на звернення до суду.
Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Також суд зазначає, що правові приписи, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду означають, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації суб'єктивного права особи на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених КАС України, не зловживаючи ними.
Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема суд звертає увагу, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01 грудня 2020 року № 1349 о/с в частині призначення ОСОБА_1 , державного службовця 8 рангу на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України, слід залишити без розгляду.
Керуючись пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного суду України,
Клопотання Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01 грудня 2020 року № 1349 о/с в частині призначення ОСОБА_1 , державного службовця 8 рангу на посаду головного спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер