Провадження № 11-кп/803/1927/21 Справа № 204/3145/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення,-
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що з вироків Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2019 року та 16.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення 24.04.2018, 16.01.2019 та 26.01.2019, тобто після набрання чинності Закону № 2046-VIII, таким чином строк попереднього ув'язнення засудженій не може бути зарахований за правилами ч.5 ст.72 КК в редакції, що діяла до 20.06.2017 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджена просить зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджена та її захисник підтримали вимоги апеляційної скарги засудженої, просили її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженої, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
При надходженні до суду клопотань про зарахування строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі суди повинні забезпечити точне та неухильне дотримання законодавства та керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про попереднє ув'язнення», міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення", попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України №838- VIII від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення у відповідності Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» включається, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно якої якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), відповідно до якої зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
З матеріалів провадження вбачається, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2019 року було затверджено угоду від 05.12.2019, 09.12.2019, 11.12.2019 та 16.12.2019 року (зі змінами, уточнені) про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12019042010000004 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_7 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено їй узгоджене сторонами угоди від 05.12.2019, 09.12.2019, 11.12.2019 та 16.12.2019 року (зі змінами, уточнені) про визнання винуватості покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, без застосування спеціальної конфіскації. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного за цим вироком покарання, частково, у виді 1 місяці позбавлення волі, приєднати покарання, яке не відбуте ОСОБА_7 за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.03.2019 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 6 років та 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, без застосування спеціальної конфіскації.
Відповідно до рапорту про затримання особи, 23.03.2020 року затримано ОСОБА_7 на підставі вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2019 року.
Таким чином, 23.03.2020 року ОСОБА_7 було затримано для виконання вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2019 року та направлено безпосередньо для відбування покарання, тому перебування в Державній установі “Дніпровська установа виконання покарань №4” Міністерства юстиції України не є попереднім ув'язненням.
Крім того, згідно вироків Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.03.2019 року та 16.12.2019 року ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення 24.04.2018 року, 16.01.2019 року та 26.01.2019 року, тобто після 21.06.2017 року, таким чином апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII).
З огляду на вищевикладене, наведені в апеляційній скарзі доводи засудженої ОСОБА_7 не впливають на відповідність зарахування строку попереднього ув“язнення у строк покарання і не містять достатніх даних про зарахування ОСОБА_7 у строк покарання строку попереднього ув“язнення з розрахунку один день попереднього ув“язнення за два дні позбавлення волі, про що наполягала в своїй апеляційній скарзі засуджена.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4