Постанова від 14.07.2021 по справі 213/1031/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6346/21 Справа № 213/1031/21 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м.Кривий Ріг

Справа № 213/1031/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

заявниця - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_1 на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року, яка постановлена суддею Князєвою Н.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської областіта повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на малолітнього сина.

Мотивами цієї ухвали є те, що заява про видачу судового наказу не підсудна Інгулецькому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки застосування підсудності за вибором позивача, передбаченої ст. 28 ЦПК України суперечить положенням ст.162 ЦПК України, яка є спеціальною нормою при вирішенні питання про підсудність у наказному провадженні.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності (ст. 162 ЦПК України), і може подаватись до суду першої інстанції, як за зареєстрованим місцем проживання або перебування боржника, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника, а відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відзив на позовну заяву не додано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка зазначена у п.9 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції, виходив з того, що застосування підсудності за вибором позивача, передбаченої ст. 28 ЦПК України суперечить положенням ст.162 ЦПК України, яка є спеціальною нормою при вирішенні питання про підсудність у наказному провадженні.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

На дані правовідносини поширюються положення Розділу ІІ ЦПК України.

Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу районний суд виходив з положень ст. 165 ЦПК України, зокрема п. 9 ч. 1, в якому зазначається, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

На виконання вимог ч. 4 - 9 ст. 165 ЦПК України суд зробив запит для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника ОСОБА_2 (а.с. 12).

З відповіді наданої відділом реєстрації місця проживання громадян виконкому Металургійної районної у місті ради від 01.04.2021 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 18.09.1990 року по теперішній час (а.с. 14).

Встановивши таку обставину, суд першої інстанції послався на ч. 1 ст. 27 ЦПК України, згідно якої позови до фізичної особи пред'являються за зареєстрованим місцем проживання відповідача та зазначив, що боржник ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому заява про видачу судового наказу не підсудна Інгулецькому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Питання територіальної юрисдикції (підсудності) врегульовано параграфом 3 глави 2 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту зазначеного параграфу, територіальна підсудність має декілька видів: підсудність справ у яких однією зі сторін є суд, або суддя (ст. 26 ЦПК України), підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача ( ст. 27 ЦПК України). Підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України), виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України), тощо.

Виходячи зі змісту параграфа 3 глави 2 ЦПК України, статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, зокрема заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів може бути подана, як до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, так і до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України).

Згідно матеріалів справи слідує, що зареєстрованим місцем проживання заявниці ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 , а боржника ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Ураховуючи те, що у цій справі цивільним процесуальним законодавством надано позивачу (заявнику) право обирати суд, до якого він має намір подати позов, звернутись із заявою про видачу судового наказу, ОСОБА_1 , як заявниця, використавши таке право, звернулась до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Вищезазначене залишилось поза увагою суду першою інстанції, а тому висновок про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є помилковим.

Отже доводи апеляційної скарги ґрунтуються на цивільному процесуальному законі, є прийнятними, а допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, тому відповідно до ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України оскаржувана ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 квітня 2021 рокупро відмову у видачі судового наказу скасувати, та направити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
98301081
Наступний документ
98301083
Інформація про рішення:
№ рішення: 98301082
№ справи: 213/1031/21
Дата рішення: 14.07.2021
Дата публікації: 15.07.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.07.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено, судовий наказ видано
Дата надходження: 21.07.2021
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання дитини
Розклад засідань:
14.07.2021 00:00 Дніпровський апеляційний суд