Провадження № 22-ц/803/5571/21 Справа № 216/1973/17 Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
13 липня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання-Кислиця І.В.
сторони справи :
заявник:державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Смаглюк Ольга Анатоліївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Смаглюк Ольги Анатоліівни на ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року, про відмову в роз'ясненні судового рішення, винесену суддею Онопченком Ю.В. у м.Кривому Розі, Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),-
02 квітня 2021 року державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Смаглюк О.А. звернулася до суду з клопотанням про роз'яснення рішення суду.
Заява мотивована тим, що на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) заходиться виконавче провадження №57861799 з примусового виконання виконавчого листа №216/1973/17 від 16.10.2018 виданого Центрально-Міським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про усунення ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином - ОСОБА_2 , який проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В рамках виконання виконавчого провадження про усунення перешкод у вихованні та спілкування з малолітнім сином були залученні органи опіки та піклування. Також, у зв'язку з виникненням ускладнень при виконанні рішення суду пов'язаних з психологічним станом дитини, що не опосередковано є перешкодою у спілкуванні дитини з батьком, значного суспільного резонансу виконавчого провадження виникла необхідність в утворенні виконавчої групи, про що начальником відділу 01.03.2019 була винесена постанова. Державними виконавцями, які входять до виконавчої групи неодноразово була здійснена перевірка виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у присутності стягувача у визначенні рішенням час та місці побачення, а саме: 07.12.2018 виходом державних виконавців за місцем мешкання боржника, двері ніхто не відчинив, було залишено постанову про відкриття виконавчого провадження.
19 грудня 2018 року виходом державних виконавців за адресою навчального закладу КЗШ І-ІІІ ступенів № 22, перешкод у побаченні з дитиною не виявлено, але дитина була проти зустрічі з батьком та залишилась з матір'ю, про що виконавчою групою було складено акт.
20 березня 2019 року в процесі вчинення виконавчих дій в навчальному закладі КЗШ І-ІІІ ступенів № 22 виникли підстави для відкладення проведення виконавчих дій на строк до 10 робочих днів в порядку ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що дитина відмовилась бачитись з батьком, про що була винесена відповідна постанова 21 березня 2019 року.
15 квітня 2019 року була здійснена перевірка виконання боржником рішення за місцем мешкання дитини: АДРЕСА_1 , з метою супроводу батьком її на тренування, в ході якої порядок спілкування не порушено, боржником дотримано вимогу виконавця, але дитина категорично відмовилась йти з батьком, що зафіксовано відповідним актом.
19 квітня 2019 року по АДРЕСА_2 в ході перевірки порядку спілкування дитини з батьком порушень не встановлено, перешкод зі сторони боржника не вчинено, батько спілкувався з сином та здійснював покупки разом з ним. Претензій до державних виконавців сторони виконавчого провадження не мали, про що зазначено ними особисто в акті державного виконавця.
22 квітня 2019 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду. Стягувачу роз'яснено право на повторне звернення до відділу ДВС з заявою про вчинення боржником перешкод побачень з дитиною.
В ході проведення виконавчих дій боржник не перешкоджав побаченням стягувача з дитиною, а тому підстав у державного виконавця в накладанні штрафів та притягнення до кримінальної відповідальності не було.
06 серпня 2019 року від стягувача надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв'язку зі зміною поведінки дитини й небажанням зустрічатися з батьком, після чого постановою від 07 серпня 2019 року виконавче провадження було відновлено та постанову надіслано рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження.
15 серпня 2019 року від стягувача на вимогу державного виконавця надійшла пропозиція щодо дати та часу побачення з дитиною згідно графіку, а саме: 17.08.2019, 18.08.2019, 24.08.2019.
16 серпня 2020 року виконавче провадження було завершено згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2019 по справі № 216/1973/17 в якій суд зобов'язав скасувати постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Смаглюк О.А. від 06.12.2018 про відкриття виконавчого провадження та від 17.12.2018 про стягнення виконавчого збору та закриття виконавчого провадження.
Постановою Верховного Суду було скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2019 в частині вирішення вимог про скасування постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Смаглюк Ольги Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження від 06 грудня 2018 року та про закриття виконавчого провадження. Після цього, 01.07.2020 державним виконавцем було поновлено виконавче провадження №57861799 про що було повідомлено сторони виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.
01 липня 2020 року державним виконавцем Смаглюк О.А. винесено постанову про відкладення виконавчий дій в строк до 14.07.2020 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
14 липня 2020 року державним виконавцем Матвієнко А.О. винесено постанову про відкладення виконавчий дій в строк до 28.07.2020 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
21 липня 2020 року від стягувача надійшла заява щодо дати та часу побачення з дитиною згідно графіку, так як стягувач наполягав щодо відновлення виконавчих дій, не зважаючи на небезпеку короновірусної інфекції, яка продовжує розповсюджуватись по всій території держави, то державний виконавець прийняв рішення відновити виконавчі дії.
Згідно телефонної розмови державного виконавця з боржником було встановлено, що вона разом з дитиною перебуває на відпочинку, запланована дата повернення до міста 06.08.2020, про що складено відповідний акт державного виконавця та прийнято рішення відкласти виконавчі дії до 06.08.2020, про що винесено відповідну постанову та направлено сторонам виконавчого провадження.
29 липня 2020 року від стягувача надійшла заява про вимогу вчинити перевірку виконання рішення суду 01.08.2020 та 02.08.2020, та 29.07.2020 державним виконавцем Смаглюк О.А. надіслано рекомендованою кореспонденцією роз'яснення вих. № 62437 щодо відкладення виконавчих дій та продубльовано на додаток viber стягувачу ОСОБА_1 .
14 серпня 2020 року виходом державного виконавця за місцем мешкання боржника при проведені позапланової зустрічі батька з дитиною за згодою матері, перешкод зі сторони ОСОБА_3 не було, при бесіді ОСОБА_4 пообіцяв зустрітися з батьком на наступному тижні.
26 серпня 2020 року в ході телефонної розмови ОСОБА_3 повідомила, що син розмовляв з батьком по телефону, але запланована зустріч не відбулася оскільки дитина поїхала на день народження до приятеля. Про що складено відповідний акт державного виконавця.
28 серпня 2020 року ОСОБА_3 у додатку viber повідомила, що син поїхав з ночівлею до знайомого й зустріч з батьком не відбулася, про що складено відповідний акт державного виконавця.
31 серпня 2020 року державний виконавець надіслав боржнику вимогу щодо надання інформації вчинення дій спрямованих на усунення перешкод побачення з дитиною, або надання пояснення причин не виконання рішення суду.
02 вересня 2020 року в ході телефонної розмови з боржником державного виконавця було повідомлено, що у дитини відсутній інтерес спілкування з батько на який вона не може психологічно вплинути.
04 вересня 2020 року від ОСОБА_3 надійшла заява на вимогу державного виконавця з описом вчинених нею дій спрямованих на виконання рішення суду.
10 вересня 2020 року від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій повідомляє, що у школі без її відома була проведена бесіда психолога з дитиною, яка в свою чергу довела дитину до стресу.
10 вересня 2020 року в ході телефонної розмови зі стягувачем ОСОБА_1 повідомив, що пообіцяв сину не приходити до школи, так як зі слів сина це підриває його авторитет перед однокласниками. Державний виконавець наголосив про необхідність написання заяви щодо часу проведення зустрічей з дитиною.
16 вересня 2020 року на вимогу державного виконавця Макаренко І.А. надала заяву з розкладом позашкільних занять сина, та державним виконавцем було складено акт в якому зазначено, що 15.06.2020 в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив про відсутність його у місті й пообіцяв зазначити даний факт в заяві, але 16.09.2020 на додаток viber стягувач повідомив, що у нього змінилися плани.
17 вересня 2020 року в ході телефонної розмови стягувач повідомив, що ним було ініційовано проведення бесіди з ОСОБА_3 у школі відносно подій, що трапилися 10.09.2020 та не причетності його до бесіди дитини з психологом. ОСОБА_1 повідомив, що після даної бесіди школа надасть йому письмову відповідь й лише після цього він висловить своє бачення відносно проведення зустрічей дитини.
28 вересня 2020 року державним виконавцем заактовано факт не надання інформації відносно висновку психолога зі школи та проведеної бесіди керівництва школи з матір'ю. Боржником та стягувачем в ході телефонних розмов було неодноразово наголошено про надання впродовж минулого тижня вище наведеної інформації зі школи, оскільки стягувач повідомляв, що хоче з цим висновком особисто звернутися до органів опіки та піклування для ініціювання засідання спрямованого на розвантаження графіку дитини, про що складено відповідний документ.
29 вересня 2020 року держаним виконавцем було направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про вчинення виконавчих дій на 02.10.2020 біля приміщення навчального закладу дитини.
02 жовтня 2020 року виходом державного виконавця за місцем вчинення виконавчих дій було встановлено, що під час зустрічі дитина спочатку була замкнута, але в ході розмови з батьком ОСОБА_4 пішов на контакт, домовилися про зустріч на наступному тижні за метою походу з батьком до кінотеатру або тренування з боротьби. ОСОБА_3 не перешкоджала вчиненню виконавчих дій, про що було складено відповідний акт державного виконавця.
05 жовтня 2020 року в ході розмови з державним виконавцем стягувач повідомив про свою відсутність у місті на цьому тижні. Державний виконавець наголосив на необхідність надання заяви, але стягувач повідомив, що заяву писати не буде.
06 жовтня 2020 держаним виконавцем було направлено вимогу боржнику про надання інформації щодо вчинення нею дій спрямованих на виконання рішення суду з 10.09.2020 по теперішній час, яка в той же день надала пояснення щодо виконання нею рішення суду, а саме: розмови з дитиною та сприяння зустрічей з батьком.
12 жовтня 2020 року від стягувача надійшла заява щодо витребування у боржника інформації щодо вчинення нею дій спрямованих на усунення перешкод побачення з дитиною, надання нею пропозицій вирішення даної проблеми та зобов'язання її 17.10.2020 забезпечити зустріч з дитиною на нейтральній території.
16 жовтня 2020 року державним виконавцем було надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення про забезпечення зустрічі дитини з батьком у суботу 17.10.2020, без участі державного виконавця.
19 жовтня 2020 року від стягувача надійшла заява, що зі слів матері дитини у сина на
17.10.2020 заплановано заняття з англійської мови й поїздка до товариша у гості з ночівлею. В той же день боржник повідомила, що не може насильно вплинути на дитину й проводить всі можливі від неї бесіди спрямовані на налагодження стосунків дитини з батьком.
23 жовтня 2020 року державним виконавцем була надана відповідь стягувачу на його заяви від 12.10.2020 та 19.10.2020.
29 жовтня 2020 року від стягувача надійшла заява щодо забезпечення побачення з дитиною на її день народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 жовтня 2020 року державним виконавцем Матвієнко А.О. було надіслане повідомлення стягувачу щодо не можливості в парному році, згідно графіку суду, проведення ним дня народження з дитиною.
06 листопада 2020 року від боржника надійшла заява, в якій вона зазначила, що 01 листопада на день народження дитини батько бачився з сином та провів спільно з ним час.
09 листопада 2020 року держаним виконавцем було надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення про проведення 10.11.2020 зустрічі у відділі ДВС з заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Більчуком О.А.
09 листопада 2020 року від боржника надійшла заява, в якій вона повідомляє, що дитині було зроблено тест на короновірусну інфекцію.
10 листопада 2020 року від стягувача була надіслана заява про відкладення виконавчих дій на строк до 10 робочих днів.
17 листопада 2020 року державним виконавцем сторонам виконавчого провадження було надіслано повідомлення про вчинення виконавчих дій 18.11.2020.
18 листопада 2020 року виходом державного виконавця за місцем вчинення виконавчих дій було встановлено, що дитина після виходу зі школи підійшла до батька, який передав ОСОБА_5 , дитина його взяла, подякувала та поспішила до товаришів, домовившись що зателефонує батькові на вихідні.
Згідно заяви стягувача від 24.11.2020 та від 11.12.2020 виконавчі дії були відкладені.
13 лютого 2021 року від стягувача надійшла заява, в якій він повідомляє, що не отримував відповідь на заяву від 19.10.2020, та 17.02.2021 стягувачу була надана відповідь на заяву.
Після закінчення локдауну на адресу стягувача неодноразово (22.01.2021 та 03.02.2021) направлялися запити щодо наміру проведення побачення з дитиною згідна графіка, або надання підстав для відкладення виконавчих дій, але запити були проігноровані. Тому виникла необхідність відкласти виконавчі дії до 24.02.2021.
25 лютого 2021 року в КЗШО № 22 було направлено запит щодо надання розкладу занять ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав даний розклад.
26 лютого 2021 року на адресу сторін виконавчого провадження були надіслані повідомлення щодо часу проведення виконавчих дій на території школи згідно рішення суду: понеділок 14:50, середа 14:20, п'ятниця 14:20.
01 березня 2021 року виходом виконавчої групи за місцем навчання дитини було встановлено, що ОСОБА_4 відсутній за станом здоров'я.
03 березня 2021 року виходом державного виконавця за місцем навчання дитини було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на лікарняному й залишена вимога щодо надання школою інформації щодо закінчення лікарняного.
05 березня 2021 року у встановлений графіком день вчинення виконавчих дій запланована зустріч біля школи не відбулася у зв'язку зі знаходженням дитини на лікарняному.
12 березня 2021 року на електрону адресу відділу надійшов лист - повідомлення про вихід ОСОБА_2 з лікарняному 09.03.2021.
15 березня 2021 року виходом державного виконавця за місцем вчинення виконавчих дій біля школи № 22 було встановлено, що боржник приїхала забрати дитину на позашкільні заняття з математики, ОСОБА_4 підійшов до батька й повідомив, що поспішає й у нього не має часу для проведення спільного досугу, бажання щодо наступних зустрічей дитина не виявила.
17 березня 2021 року виходом виконавчої групи та представника органів опіки та піклування за місцем вчинення виконавчих дій біля школи № 22 було встановлено, що дитина вийшла зі школи, підійшла до батька й повідомила, що не хоче зустрічей з ним. Боржника при зустрічі не було.
19 березня 2021 року на адресу відділу надійшла заява стягувача щодо бажання зустрічі з дитиною 20.03.2021 у суботу. На дану заяву державним виконавцем була направлена вимога боржника щодо забезпечення даної зустрічі, на яку від ОСОБА_3 надійшло пояснення, що ОСОБА_4 20 березня буде на дні народженні у товариша.
З 22 березня 2021 року по 28 березня 2021 року були весняні канікули, зустрічі не відбувалися у частині рішення суду: тричі на тиждень, у понеділок, середу та п'ятницю, батько дитини має право забирати сина ОСОБА_2 , з навчального закладу та супроводжувати дитину на тренування або заняття в спортивних і творчих секціях, а також повертати сина за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
З 29 березня 2021 року по 04 квітня 2021 року запроваджено дистанційне навчання згідно наказу № 26 від 25.03.2021 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID -19», зустрічі не відбувалися у частині рішення суду: тричі на тиждень, у понеділок, середу та п'ятницю, батько дитини має право забирати сина ОСОБА_2 , з навчального закладу та супроводжувати дитину на тренування або заняття в спортивних і творчих секціях, а також повертати сина за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
31 березня 2021 року виконавчі дії було відкладено до 05 квітня 2021 року на підставі надання школою наказу щодо запровадження дистанційного навчання згідно наказу № 26 від 25.03.2021 «Про посилення обмежувальних заходів із запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID -19» у навчальному закладі орієнтовано до 04.04.2021.
Беручи до уваги те, що у виконавчому листі №216/1973/17 від 16.10.2018 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином унеможливлюється виконання рішення суду в період дистанційного навчання та канікул дитини просить надати роз'яснення у який спосіб та яким чином виконувати рішення суду на період запровадження дистанційного навчання та канікул у дитини.
Ухвалою Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Смаглюк О.А. про роз'яснення рішення суду.
Державний виконавець Смаглюк О.А., будучи незгодною з винесеною постановою подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилкове застосування судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи ставить питання про її скасування із зобов'язанням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надати роз'яснення судового рішення.
При цьому, скаржник зазначає, що системне тлумачення положень ст.271 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. В даному випадку у державного виконавця виникає необхідність отримання роз'яснення рішення суду, оскільки в період дистанційного навчання та канікул дитини унеможливлюється вчинення виконавчих дій в присутності представника виконавчої служби й порушується право стягувача на рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини згідно ст.141 СК України. Скаржник вважає, що суд першої інстанції при розгляді клопотання державного виконавця про роз'яснення судового рішення підійшов формально до розгляду справи, надавши фактичну відписку.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
09.07.2021 року на адресу суду апеляційної інстанції від начальника Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Зейналової А.Г. надійшов лист з проханням розглянути апеляційну скаргу державного виконавця Смаглюк О.А. за її відсутності, у зв'язку з перебуванням останньої у тарифній відпустці і вирішити питання на розсуд суду з урахуванням позиції державної виконавчої служби викладеної в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга державного виконавця Смаглюк О.А. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2018 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином. Усунуто ОСОБА_1 , перешкоди у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином (а.с.210-218).
Суд першої інстанції, відмовляючи державному виконавцю Смаглюк О.А. в роз'ясненні рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.10.2018, виходив з того, що посилання заявника на унеможливлення виконання рішення у зв'язку з запровадженням дистанційного навчання та канікул у дитини є безпідставним, оскільки рішення суду не містить зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається, а суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен надавати відповіді на нові та не вирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви заявника.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
В ухвалі Верховного суду від 01.08.2019 у справі №667/7960/14-ц зазначено, що тлумачення ст.271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі.
Тобто роз'яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18 жовтня 2018 року по справі №823/867/16, від 21серпня 2018 року по справі №803/3805/15. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто, заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту, які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Виходячи з даної норми, роз'яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, оскільки суд може роз'яснити своє рішення, якщо воно містить у собі незрозумілості, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Крім того, державний виконавець не посилається на незрозумілість суті рішення суду, розуміння яких викликає труднощі, а вимоги фактично стосуються роз'яснення виконання рішення у зв'язку з запровадженням дистанційного навчання та канікул у дитини, що фактично не може вважатись роз'ясненням судового рішення у відповідності з ст.271 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.375, ст.381 ,ст.382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Смаглюк Ольги Анатоліівни залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року.
Головуючий:
Судді: