Справа № 724/720/21
Провадження № 2/724/302/21
13 липня 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.
за участю:
секретаря судового засідання: Сенік М.І.
прокурора: Гергележиу Р.Р.
представника відповідача: Раєвського І.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судув місті Хотині Чернівецької області справу за позовом Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, що діє в інтересах держави в особі Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю,
І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
07.04.2021 прокурор Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, що діє в інтересах держави в особі Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.
В обґрунтування позову посилається на те, що встановлено факт використання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7325082600:02:006:0199), загальною площею 1,2691 га без правовстановлюючих документів.
На вказаній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості - свиновідгодівельний комплекс, склад та водонапірна башта, які з 28.02.2017 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 вищевказане майно не використовує для зайняття підприємницькою діяльністю.
Набуваючи право власності на приміщення, розташоване за вказаною адресою, відповідач повинен був передбачити наслідки у виді виникнення додаткових обов'язків, в тому числі щодо внесення плати за землю комунальної власності.
З моменту виникнення права власності на нерухоме майно саме у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Однак ОСОБА_1 відповідні документи на право користування вказаною земельною ділянкою оформив лише 16.1.2020, коли уклав договір оренди земельної ділянки, кошти до бюджету не сплачував, що підтверджується інформацією Недобоївської сільської ради Дністровського району від 11.01.2021 №32.
З огляду на зазначені обставини, плату за користування земельною ділянкою еквівалентну розміру орендної плати за вказаний період повинен сплачувати ОСОБА_1 , як єдиний власник нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці.
Рішенням Зарожанської сільської ради від 03.05.2019 №322/27-19 затверджено витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезазначеної земельної ділянки в сумі 1813254,49 грн. та встановлено орендну плату в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що в сумі складає 4533,14 грн. у місяць.
Таким чином сума безпідставно збережених відповідачем коштів з січня 2020 по серпень 2020 складає 36256,12 грн.
04.08.2020 рішенням Зарожанської сільської ради №401/34-20 затверджено нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки в сумі 38271,19 грн., орендну плату визначено в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки в сумі 4592,54 грн. в рік, враховуючи індексацію.
Отже, сума безпідставно збережених відповідачем коштів з серпня 2020 по листопад 2020 становить 1148,13 грн.
Загальна суму безпідставно збережених коштів за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою (кадастровий номер 7325082600:02:006:0199) за період з січня 2020 по листопад 2020 року становить 37 404,25 грн.
Щодо підстав звернення прокурора до суду зазначає наступне.
Прокурор може представляти інтереси держави в суд лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Реалізація правомочностей власника комунальнного майна, в тому числі землі, передбачає право на отримання доходів від користування нею іншими особами, у розмірах та в порядку визначеним чинним законодавством та відповідними правовстановлюючими документами, до яких відноситься договір оренди землі.
Неотримання доходів від використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, у зв'язку з не укладенням договору оренди землі, порушує інтереси держави, а тому вимагає від органу місцевого самоврядування, який зобов'язаний їх захищати, вжиття заходів щодо стягнення вказаних коштів.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що Недобоївська сільська рада Дністровського району Чернівецької області не вживала жодних заходів щодо стягнення коштів за користування відповідачем земельною ділянкою, з даним позовом звернулася Дністровська окружна прокуратура Чернівецької області.
У відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для звернення прокурора до суду.
Так звертаючись з даним позовом до суду прокурор діє в порушення вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», адже він попередньо не звертався до Недобоївської сільської ради, щоб вона самостійно вжила будь-яких заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів і це при тому, що стягнення орендної плати відноситься до власних повноважень органів місцевого самоврядування і не відноситься до делегованих повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду, повинен був обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Окрему увагу варто приділити тому факту, яким чином позивач доводить розмір ставки орендної плати, адже остаточно вона визначається саме у договорі оренди, який у цьому випадку відсутній.
На сьогодні Верховний Суд виходить з того, що належним та допустимими доказом нормативної грошової оцінки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Проте інформації щодо Кф у такому витягу в окремих випадках може не співпадати з інформацією щодо Кф, яка зазначена у технічній документації із нормативної грошової оцінки земель, що була затверджена відповідною радою і є первинним документом.
Так, прокурор у позові робить розрахунки заборгованості, посилаючись на рішення Зарожанської сільської ради №322/27-19 від 03 травня 2019 року про затвердження витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 1813254,49 грн. та рішення Зарожанської сільської ради №401/54-20 від 04 серпня 2020 року, яким внесено зміни в попереднє рішення та затверджено витяг про нормативну грошову оцінку №290 від 03.06.2020 в сумі 38271,19 грн.
Таким чином витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2019 в сумі 1813254,49 грн. є не вірний, тому рішенням сільської ради були внесені відповідні зміни.
Крім того, зазначає, що до нього перейшло право оренди, яке було у попереднього власника нерухомого майна. Якщо ж новий власник нерухомості не сплачує орендну плату, то вона може бути стягнута як заборгованість за договором, а не як безпідставно збережене майно.
Враховуючи вищенаведене, просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив, прокурор стверджує, що 19.01.2021 на адресу Недобоївської сільської ради був направлений лист з пропозицією вжити заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.
Відповідно до інформації Недобоївської сільської ради остання не буде вживати заходи представницького характеру у зв'язку з тим, що з ОСОБА_1 16.11.2020 укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.
Вищевказане свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування, а тому Дністровська окружна прокуратура звернулась до суду з даним позовом.
Також зазначає, що використання земельної ділянки для обслуговування власного нерухомого майна відповідачем без укладення договору оренди землі та сплати коштів мало місце ще з 28.02.2017.
Однак Недобоївська сільська рада Дністровського району Чернівецької області не вживала заходів до усунення вказаних порушень та стягнення коштів до бюджету.
Крім того, сам факт не звернення сільською радою до суду свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.
Щодо розміру нормативної грошової оцінки землі, то в матеріалах справи відсутні відомості, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.04.2019 є не вірним.
Окрім цього, рішення сільської ради від 03.05.2019 про затвердження нормативної грошової оцінки землі в розмірі 1813254,49 грн., яким встановлено орендну плату в розмірі 3% від оцінки, ніким до суду не оскаржувалось.
Також прокурор звертає увагу суду, що відносини між ОСОБА_1 та Недобоївською сільською радою є кондиційними, а тому розмір безпідставно збережених коштів за рахунок власника землі еквівалентний розміру орендної плати, яку власник нерухомого майна мав би сплати у разі укладення договору оренди землі.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в позові повністю. Вважає, що прокурором не вказано підстав для звернення з даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування. Також зауважив, що оцінка від 2019 року є невірною, а тому її не можна враховувати при розрахунку орендної плати.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26.04.2021 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 01.06.2021 відкладено розгляд справи за заявою представника відповідача.
Ухвалою суду від 02.07.2021 відкладено розгляд справи за заявою представника відповідача.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення загальною площею 1726,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37-38).
Рішенням Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 26.04.2018 №238/20-18 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з подальшою передачею їх в оренду ОСОБА_1 площею 1,2691 га для обслуговування нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.а.18).
Рішенням Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 03.05.2019 №322/27-19 затверджено витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №258 від 19.04.2019, що розташована по АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту) площею 1,2691 га в сумі 1813254,49 грн. та встановлено орендну плату за зазначену земельну ділянку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 4533,14 грн. в місяць, враховуючи коефіцієнт індексації. Доручено сільському голові укласти договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 49 років. ОСОБА_1 у 2-хмісячний термін укласти договір оренди земельної ділянки (а.с.19, 24).
Рішенням Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 04.08.2020 №401/34-20 внесено зміни до вищезазначеного рішення сільської ради та викладено п.п. 1, 2 в наступній редакції: затвердити витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №290 від 03.06.2020, що розташована по АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту) площею 1,2691 га в сумі 38271,19 грн. Встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, що в сумі складає 4592,54 грн. в рік (а.с.20, 25).
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 11.06.2021 витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.06.2020 №290 є вірним.
16.11.2020 між Зарожанською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.5 якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 38271,19 грн. Орендна плата визначена в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки в сумі 4592,54 грн. на рік (п.10 договору) (а.с.21-23).
Листом від 11.01.2021 №32 Недобоївська сільська рада Дністровського району Чернівецької області повідомила прокурора, що землекористувач ОСОБА_1 не сплачував земельний податок, так як виготовляє правовстановлюючі документи (а.с.16).
Відповідно до листа Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 17.02.2021 ОСОБА_1 не сплачує орендну плату за землю починаючи з 2018 року, вказану земельну ділянку не використовував для здійснення підприємницької діяльності (а.с. 17).
19.01.2021 прокурор звернувся до Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області з повідомленням про те, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу використовував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без правовстановлюючих документів, у зв'язку з цим просив в строк до 26.01.2021 повідомити прокурора чи будуть сільською радою вживатися заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю, якщо ні, то зазначити причини (а.с.35).
26.01.2021 Недобоївська сільська рада Дністровського району Чернівецької області повідомила прокурора, що ними не будуть вживатися вищезазначені заходи, оскільки з ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі (а.с.36).
10.03.2021 прокурор повідомив Недобоївську сільську раду Дністровського району Чернівецької області про звернення до суду з даним позовом (а.с.39).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
В Україні діє прокуратура, яка здійснює:представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ст. 131-1 Конституції України).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Як убачається з матеріалів справи, прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Недобоївською сільською радою Дністровського району Чернівецької області, яка не вжила заходів щодо стягнення з власника нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, що підриває економічні основи місцевого самоврядування, атому безпосередньо порушує інтереси держави.
Крім того, сільська рада повідомила прокурора, що вживати вищезазначених заходів не мають наміру, оскільки з відповідачем вже укладений договір оренди землі, що свідчить про нездійснення належного захисту інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє аргументи представника відповідача про ненаведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є сума, нарахована, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.
Суд зазначає, що, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов'язковому порядку вибути з його володіння.
Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державну реєстрацію вказаного майна проведено 28.02.2017 (а.с.37). Однак, матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Недобоївською сільською радою Дністровського району Чернівецької області та державної реєстрацію такого права.
Вказаний договір оренди земельної ділянки був укладений між відповідачем та органом місцевого самоврядування лише 16.11.2020 (а.с.21-23).
За таких обставин, враховуючи рішення сільської ради, якими затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та визначено розмір орендної плати, сума безпідставно збережених відповідачем коштів, за розрахунком прокурора за період з січня 2020 по листопад 2020 становить 37404,25 грн.
Перевіривши розрахунок, прокурора судом встановлено правильність нарахування безпідставно збережених коштів, а саме:
- за період з січня 2020 по серпень 2020 в сумі 36256,12 грн. (4533,14х8=36256,12 грн.). При цьому прокурором вірно враховано розмір орендної плати в сумі 4533,14 грн. в місяць, оскільки саме такий розмір був встановлений рішенням сільської ради від 03.05.2019 та покладено на сторони обов'язок укласти відповідний договір оренди. Однак договір оренди укладений не був;
- за період з серпня 2020 по листопад 2020 в сумі 1148,13 грн. (4592,54/12х3=1148,13 грн.). При цьому прокурором вірно було враховано розмір орендної плати в сумі 4592,54 грн. на рік, оскільки саме такий розмір орендної плати був встановлений рішенням сільської ради від 03.06.2020.
Відтак, розмір безпідставно збережених коштів за рахунок власника землі еквівалентний розміру орендної плати, яку власник нерухомого майна мав би сплатити у разі укладення договору оренди землі.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що за основу повинна братися нормативна грошова оцінка №290 від 09.06.2020, оскільки нормативна грошова оцінка №285 від 19.04.2019 є помилковою.
При цьому судом враховується, що дані твердження ґрунтуються на припущеннях представника відповідача, нормативна грошова оцінка №285 від 19.04.2019 затверджена рішенням сільської ради від 03.05.2019, яке не скасоване у передбаченому законом порядку. Подальше внесення змін до вищевказаного рішення не свідчить про помилковість нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Крім того, не містить в собі відомостей про помилковість нормативної грошової оцінки №285 від 19.04.2019 і лист Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 11.06.2021, на який посилається у відзиві на позов представник відповідача.
Також помилковими є доводи представника відповідача про те, що в даному випадку може бути стягнена заборгованість за договором, а не як безпідставно збережене майно, оскільки до нього перейшло право оренди відповідної земельної ділянки від попереднього власника.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Судом враховується, що до відповідача як до нового власника нерухомого майна перейшло право користування земельною ділянкою, однак дане право відповідачем не оформлено належним чином, зокрема відповідний договір оренди укладений не був.
За таких обставин, відносини, що склалися між ОСОБА_1 та Недобоївською сільською радою є кондиційними.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області (місце знаходження:вул. Сагайдачного,39 Б, смт. Кельменці, Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02910120), що діє в інтересах держави в особі Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (місце знаходження: вул. Головна, 28-а, с. Недобоївці, Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04416884) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області (місце знаходження: вул. Головна, 28-а, с. Недобоївці, Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04416884) безпідставно збережені кошти в розмірі 37404,25 грн. (тридцять сім тисяч чотириста чотири гривні двадцять п'ять копійок) на р/р UA258999980334159815000024317 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, код 37836095.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури, код 02910120, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету - 2800, судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 липня 2021р.
Суддя: Л. Л. Гураль