Справа № 636/1324/18 Провадження № 1-кп/636/42/21
14 липня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальні акти по кримінальним провадженням № 12018220440000359, внесене 27 лютого 2018 року до ЄРДР, № 12018220440001278 внесене 02 вересня 2018 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України, та № 12018220440001735, внесене 20 листопада 2018 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, -
На розгляді у суді перебувають три обвинувальні акти по кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засідання прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки протягом з червня 2020 по травень 2021 обвинувачена до суду не з'являлася, причини неявки суду не повідомляла, до неї застосовувалися привід, який не був виконаний у зв'язку з відсутністю обвинуваченої за місцем мешкання. Прокурор вважає, що є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор рахує необхідним обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить її явку до суду і запобігає вчиненню іншого злочину і вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Вислухавши прокурора, обвинувачену, яка заперечувала проти клопотання прокурора, пояснивши, що в неї були проблеми у родині, оскільки в неї померла тітка та батько, захисника, яка також заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки обвинувачена має неповнолітню дитину, яка проживає з обвинуваченою, від суду обвинувачена не переховувалась, в неї були проблеми у родині і вона повідомляла слідчого про те, що не може з'явитися до суду, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, передбачено ст. 183 КПК України. Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченої і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Розглядаючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченої, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, обвинувачена раніше притягалась до кримінальної відповідальності, але судимість у встановленому законом порядку знята та погашена, вчинила злочин під час розгляду кримінального провадження у суді, неодноразово піддавалася приводу, але за місцем мешкання була відсутня, двічі судом оголошувався її розшук, і навіть після встановлення її місцезнаходження до суду не з'являлася, тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих матеріалів кримінального провадження оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченої; те, ще вона має погашену судимість; те, що вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності; перебуваючи на волі вона може незаконно впливати на свідків або зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; те, що обвинувачена ніде не працює, розлучена, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків; її репутацію, майновий стан.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п. 1, 3, 5 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченої, ризиків передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 68100,00 грн. (2270,00 грн. х 30).
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 184, 193-195, 198, 331, 350, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чугуїв, Харківської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресом: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів - до 11 вересня 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп., при внесенні якої ОСОБА_5 з під варти звільнити.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області:
р/р ua208201720355299002000006674;
МФО 820172;
ЄДРПОУ банку: 26281249;Банк одержувача: ДКСУ м. Київ.
Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківський області.
Призначення платежу: застава згідно КПК по справі № _________ від _______(П.І.П.), назва суду.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов'язки, у разі внесення застави у кримінальному провадженні:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти обвинувачену ОСОБА_5 та повідомити письмово Чугуївський міський суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, покласти на обвинувачену наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченою - в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя -