Справа № 643/6349/18
Провадження № 2-п/645/43/21
01 липня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 травня 2009 року, з яких: 6171,00 грн. заборгованість за кредитом, 25433,65 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2924,42 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп., всього 36291 (тридцять шість тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 07 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
22 квітня 2021 року до суду надійшла заява від відповідача про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи підстави для перегляду заочного рішення, відповідач вказує, 21 квітня 2021 року нею було отримано копія заочного рішення від 27 травня 2019 року. Про існування засідання чи про винесене рішення не знала по теперішній час, жодних документів щодо винесення рішення та пов'язаних зі справою вона не отримувала.
Також, заява обґрунтована тим, що відповідачем була підписана тільки Анкета - заява в банку, тому посилання про укладений договір є помилковим якого в дійсності остання не підписувала та його в природі не існує, оскільки підписання Заяви - анкети не є правочином в розумінні договору за цивільним законодавством України. При цьому, банком не надано доказів того, що він належним чином та в установлений спосіб ознайомив відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, зокрема, шляхом вручення відповідного документа особисто позивачу під власноручний підпис, зазначені Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Саме по собі заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не містить в собі даних про строки надання кредиту, розмір відсоткової ставки за користування ним, черговість та порядок здійснення платежів в рахунок погашення отриманих коштів, відповідність сторін тощо. А тому стягнення пені, штрафу не підлягає задоволенню. Вважає, що кредитний договір не може вважатися укладеним та не спричиняє настання юридичних наслідків та виникнення відповідних прав і обов'язків у сторін, а відтак підлягає застосуванню реституція. Таким чином, у зв'язку з тим, що кредитний договір фактично не підписувався, нараховані проценти, пені і комісії нараховані неправомірно, тому заочне рішення підлягає перегляду. Також, звертає увагу суду на те що позивачем пропущений строк позовної давності. Останній платіж за кредитом від відповідача до банку надійшов у 2013 році, тому сплив термін позовної давності, бо банк мав звернутися у трирічний термін до 2016 року, а не в 2018 році. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) таким чином позивач пропустив строки стягнення пені та інших штрафних санкцій. Оскільки, відповідач не знала про існування даної справи, а відтак не мала можливості захистити свої законні інтереси в суді і оскаржити вчасно рішення суду, то має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.
В судове засідання відповідач не з'явилася, була сповіщена про час та місце розгляду заяви належним чином, причини не явки суду не відомі.
Представник відповідача ОСОБА_2 , що діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги серії ПТ № 057200 від в судове засідання не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду заяви належним чином, при цьому в матеріалах справи мається клопотання про розгляд заяви за його відсутності та відповідача.
Представник позивача ОСОБА_3 , що діє на до підстави довіреності від 04.11.2019 року, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України - неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Посилання відповідача на причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає поважними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач копію рішення не отримав.
Ч. 3 ст. 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно дост. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Згідно листа Верховного Суду Українивід01.05.2007року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах»,правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про часта місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини не явки з поважних причини і докази,на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 3 ч. 2ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно матеріалів справи, про час та місце судового засідання призначені на 26.04.2019 року та 27.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлялася своєчасно у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судових повісток на адресу її зареєстрованого місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція, відправлена на адресу відповідача, поверталась до суду з відміткою - "адресат відсутній".
Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, відповідач вважається таким, що повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім того, матеріали цивільної справи містять підтвердження того, що відповідачу були направлені ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки, окрім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада», який є у загальному доступі.
Разом з тим, заочне рішення було направлено відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , при цьому поштова кореспонденція, повернулась до суду "за закінченням терміну зберігання", а також розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень, який також є у загальному доступі.
Таким чином, посилання відповідача на обставини неповідомлення про розгляд справи не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Таким чином, доказів, в підтвердження поважності причин неявки відповідача до суду, надано не було. Також, відомостей про зміну місця реєстрації чи проживання до суду не надано.
Справа розглянута на підставі наявних доказів, які досліджені у повному обсязі.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням Апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Відповідно до ч.4ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення від 27 травня 2019 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року у справі по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2019 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 13 липня 2021 року.
Суддя -