Справа № 643/10991/20
Провадження № 2/643/931/21
25.05.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді- Майстренко О.М., за участю секретаря судових засідань -Сілаєвої Е.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, суд,-
Позивач Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на первинному обліку Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Київському району) як діти, позбавлені батьківського піклування.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/9948/18 від 17.10.2018 від батьків, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав відібрано малолітніх дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При розгляді справи про відібрання дітей від батьків, було встановлене неналежне виконання батьками своїх обов'язків. Діти мешкали в антисанітарних умовах з бабусею та дідусем, які зловживали алкогольними напоями. Умови проживання незадовільні. Квартира була в зруйнованому стані, меблі зламані, санвузол розбитий, кімнати заставлені порожніми пляшками, їжа відсутня. Діти були вилучені із сім'ї , у зв'язку з загрозою їх життю та здоров'ю.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.03.2019 № 145 малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Діти з 21.03.2018 по 19.12.2019 перебували у КЗСЗД «Центр соціально- психологічної реабілітації дітей» міста Харкова» Департамента служб у справах дітей Харківської міської ради.
Мати дітей, ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом про повернення на виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . її позов було задоволено, дітей повернуто на постійне проживання, виховання.
Батько, ОСОБА_1 відповідно до інформації КЗСЗД «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» міста Харкова» (далі - Центр), за час перебування у Центрі малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодного разу не відвідував своїх доньок, участі у вихованні дівчат не приймав, не телефонував.
На Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду Комісія визнала доцільним позбавлення батьківських прав.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, надавши суду відповідну заяву, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та вчасно, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. У зв'язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст. 128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на первинному обліку Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - ССД по Київському району) як діти, позбавлені батьківського піклування.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/9948/18 від 17.10.2018 від батьків, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав відібрано малолітніх дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При розгляді справи про відібрання дітей від батьків, було встановлене неналежне виконання батьками своїх обов'язків. Діти мешкали в антисанітарних умовах з бабусею та дідусем, які зловживали алкогольними напоями. Умови проживання незадовільні. Квартира була в зруйнованому стані, меблі зламані, санвузол розбитий, кімнати заставлені порожніми пляшками, їжа відсутня. Діти були вилучені із сім'ї , у зв'язку з загрозою їх життю та здоров'ю.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.03.2019 №145 малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Діти з 21.03.2018 по 19.12.2019 перебували у КЗСЗД «Центр соціально- психологічної реабілітації дітей» міста Харкова» Департамента служб у справах дітей Харківської міської ради.
Мати дітей, ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом про повернення на виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . її позов було задоволено, дітей повернуто на постійне проживання, виховання.
Батько, ОСОБА_1 відповідно до інформації КЗСЗД «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» міста Харкова» (далі - Центр), за час перебування у Центрі малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодного разу не відвідував своїх доньок, участі у вихованні дівчат не приймав, не телефонував.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ст. 155 того ж Закону, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом .
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Як вбачається із абз. 2 п. 16 постанови Пленуму ВСУ ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Згідно п. 7 постанови Пленуму ВСУ факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Окремого рішення суду на підтвердження цього факту не потрібно. Водночас суди повинні враховувати, що у випадках, коли батьки не беруть участі у вихованні своєї дитини з поважних причин (через хворобу, перебування в тривалому відрядженні тощо), її усиновлення без їхньої згоди є неприпустимим.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний заклад або інший заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
На Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами розгляду Комісія визнала доцільним позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, враховує докази, які містяться в матеріалах справи та вважає, що позивачем повністю доведено необхідність позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітніх дітей , у зв'язку з невиконанням ним своїх батьківських обов'язків
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166, 248 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 258, 259, 263-264, 268, 273,354 ЦПК України, суд, -
Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради-задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 гривен.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Майстренко О.М.