Справа № 626/1859/21
Провадження № 2-о/626/24/2021
Іменем України
12.07.2021 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Гусара П.І.,
за участю секретаря Івашкіної Т.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді, в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 з заінтересованою особою ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
09.07.2021 року до Красноградського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_3 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- обмежити спілкування з дітьми та заборонити наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 та її дітей.
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.07.2017 року розірваний. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Судовим наказом від 27.05.2021 року стягнуті з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки. Після видачі судового наказу про стягнення аліментів, 20.06.2021 року її колишній чоловік в м. Краснограді показував її фотографію розпитуючи у людей чи бачили її, повідомляв, що вона є його дружиною, яка загубилась, та якщо хто знає підказати де вона проживає. 21.06.2021 року ОСОБА_2 зателефонував їй та погрожував, про що свідчить запис телефонної розмови. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 постійно її переслідує. Спочатку після розлучення вона проживала у своєї матері в с. Залінійне колишнього Зачепилівського району, але він своїми погрозами залякував її та її матір. Крім того три роки назад ОСОБА_2 викрадав дочку ОСОБА_4 , після того як її знайшли працівники поліції, вона переїхала з дітьми в м. Красноград, але він продовжує її знаходити та здійснювати погрози, у зв'язку із чим їй приходится змінювати місця проживання. Таким чином вона вважає себе особою, яка зазнала домашнього насильства.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав, викладених в заяві, просила її задовольнити, а також пояснила, що вона та діти є жертвами домашнього насильства, оскільки її колишній чоловік після розірвання шлюбу постійно її переслідує та вчиняє психологічне насилсьво, крім того ОСОБА_2 після того як з нього судовим наказом стягнули аліменти на утримання дітей почав їй телефонувати та здійснювати на неї психологічний тиск, погрожувати насильством (вбивством), про що свідчить запис його телефонної розмови.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, телефонограмою повідомив суд, що в судове засідання з'явитись не має можливості, оскільки перебуває на роботі, заяву ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 03.07.2017 року розірваний.
Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зі змісту заяви про видачу обмежувального припису вбачається, що ОСОБА_2 чинить психологічний тиск на ОСОБА_1 , в тому числі і на їхніх дітей, вона відчуває страх за себе та дітей, які потребують захисту.
Відповідно до запису телефонної розмови ОСОБА_2 чинить психологічне нсильство щодо ОСОБА_1 , здійснює образи, погрози, залякування, що є формою домашнього насильства.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_1 , є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
У той же час згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом не здобуто доказів, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо своїх неповнолітніх дітей.
Розділом IV глави 13 Цивільного процессуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Також суд приймає до уваги, що заявником не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 колись був або може бути в місцях, які вказані заявником у заяві про видачу обмежувального припису.
При цьому враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру щодо заявника ОСОБА_1 , а тому заяву слід задовольнити частково та видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язку, зокрема, встановленого п.6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 (шість) місяців.
В решті вимог заяви відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Красноградський районний відділ поліції ГУНП в Харківській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Красноградську районну державну адміністрацію Харківської області та виконавчий комітет Красноградської міської ради Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківській апеляційний суд через Красноградський районний суд Харківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс рішення складено 14.07.2021 року.
Суддя