нп 2/490/1255/2021 Справа № 490/4304/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 липня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О. А. при секретарі Дудник Г. С., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛаймФінанс» про визнання кредитного договору припиненим та стягнення збитків, -
15 липня 2020 року позивачка звернулася із позовом до ТОВ «Лайм-Фінанс», в якому просить суд визнати припиненим кредитний договір, укладений між ТОВ «Лайм-Фінанс» та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовує тим, що ТОВ «Лайм-Фінанс» постійно вимагає від неї сплатити борг за громадянина ОСОБА_2 , який нібито брав кредит в цій організації. Зазначає, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, шлюб між ним та позивачкою розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27.04.2018 року, а ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Зазначає, що позивачка не є поручителем за кредитним договором. Звертає увагу, що позивачка не давала представникам відповідача згоди на обробку та розповсюдження її персональних даних. Вважає дії ТОВ «Лайм-Фінанс» з вимагання з неї сплати заборгованості за ОСОБА_2 безпідставними та незаконними. Наголошує на тому, що після смерті ОСОБА_2 спадщину позивачка не приймала. Таким чином, вважає, що вимоги про сплату боргує безпідставними у зв'язку із припиненням зобов'язань за договором.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.07.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 02.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 12.11.2020 року; витребувано у ТОВ «ЛаймФінанс» договір, укладений між ТОВ «ЛаймФінанс» та ОСОБА_2 .
У зв'язку із неявкою в судове засідання 12.11.2020 року відповідача, розгляд справи відкладено на 23.02.2021 року.
Ухвалою від 23.02.2021 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду на 02.06.2021 року.
11 березня 2021 року від позивача надійшло клопотання, в якому вона просить провести розгляд справи без її участі, за наявними у справі матеріалами. З позовними вимогами погоджується у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
У зв'язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті, розгляд справи було перенесено на 12.07.2021 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, відзив суду не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.01.1992 року по 04.06.2018 року.
Згідно Свідоцтва про смерть від 07.11.2019 року серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивачці неодноразово надходили на ім'я ОСОБА_2 листи із попередженнями та вимогами погасити прострочену заборгованість за кредитним договором від АТ «Альфа Банк», ТОВ «УкрБорг», ТОВ «Юридична фірма «Дельта М», ТОВ «ЛаймФінанс».
На вимогу суду договір, укладений між ТОВ «ЛаймФінанс» та ОСОБА_2 , суду не наданий. Таким чином, суд не має можливості встановити наявність або відсутність такого договору та його умови.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтями 599 - 609 ЦК України встановлені законні підстави для припинення зобов'язання.
Доказів припинення договору із цих підстав позивачкою не надано.
Щодо договірних підстав для припинення кредитного договору, суд не має можливості встановити підстави припинення кредитного договору, який просить припинити позивачка, оскільки жодною стороною не надано цього договору.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Оскільки позивачка звернувся із позовом про визнання припиненим кредитного договору у зв'язку із тим, що вважає дії представників ТОВ «ЛаймФінанс» із вимагання з позивачки сплати заборгованості за ОСОБА_2 незаконними, безпідставними та такими, що порушують її конституційні права, суд вважає, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту її прав.
Щодо посилання позивача на ч. 1 ст. 608 ЦК України, суд зазначає, що згідно з положеннями цієї статті зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно положень ст. 1218-1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Оскільки жодною стороною не заявлялося клопотання про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , суд не має можливості встановити наявність або відсутність спадкоємців за заповітом або за закономпісля смерті ОСОБА_2 , осіб, які прийняли спадщину після нього.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Таким чином, чинними положеннями законодавства встановлений преклюзивний строк для пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців боржника, пропуск якого тягне за собою позбавлення кредитора права такої вимоги.
Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку із вищевикладеним, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, враховуючи, що суд не має можливості встановити наявність або відсутність кредитного договору між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛаймФінанс», який просить визнати припиненим позивач, його умови, наявність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та інші обставини які мають бути враховані для визнання договору припиненим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Виходячи з положень статті 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем при зверненні з позовом. Витрати позивача на правничу допомогу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛаймФінанс» про визнання кредитного договору припиненим та стягнення збитків - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО