Справа №483/568/21
Провадження №1-кп/483/124/2021
Іменем України
14 липня 2021 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152100000078 від 27 березня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Матросівка Очаківського району Миколаївської області, є громадянином України, неодружений, з середньою освітою, не працює, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
27 березня 2021 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в селі Матросівка Очаківського району Миколаївської області, переслідуючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме: до автомобіля марки «КІА CLARUS» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно із свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , однак фактично перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 та який знаходився в гаражному приміщенні на території домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно, тобто за відсутності визначених законом підстав, без згоди потерпілого, проник на територію вказаного домоволодіння, перелізши через паркан, після чого проник до гаражу, відчинивши двері, що не були замкнені на замок, та в подальшому проник до салону автомобіля марки «КІА CLARUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив гарантії ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав та пояснив, що 27 березня 2021 року приблизно о 01 годині ранку він відпочивав з приятелями в селі Матросівка Очаківського району, вживав алкогольні напої. Дорогою додому в нього виник умисел проникнути на територію домоволодіння ОСОБА_4 , після чого він увійшов до гаражу, де перебував транспортний засіб КІА чорного кольору. Він сів на водійське сидіння вказаного автомобіля та протягом сорока хвилин перебував всередині. В момент, коли він відпустив ручні гальма, автомобіль покотився та врізався у стіну, в результаті чого бампер отримав механічні пошкодження. Відкотивши автомобіль на місце, він змушений був втекти, оскільки на дворі гучно залаяв собака. При цьому всередині автомобіля він випадково залишив банківські картки, що належали його батькові.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що вранці 27 березня 2021 року він сів за кермо свого автомобіля КІА, що знаходився у гаражі на території домоволодіння. Перебуваючи всередині автомобіля, побачив, що водійське сидіння відрегульовано не звично, в салоні знаходяться захисні маски. Викотивши автомобіль на вулицю, побачив, що бампер розбитий, автомобіль забруднений, праве переднє колесо замінено, мотор перегрітий. Після цього він сів до свого автомобіля та поїхав до відділу поліції, що в місті Очакові, де заявив про угон.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; йому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
Аналізуючи викладене, суд знаходить доведеною вину обвинуваченого та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, що має бути призначене обвинуваченому, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує, що він вчинив кримінальний проступок, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується незадовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження суд приходить до висновку, що мета кари - виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального судочинства - не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі статі 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому в цьому кримінальному провадженні не обирався, цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 373-375 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 на період іспитового строку обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_5 на період іспитового строку обов'язок - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- чохол з керма т/з КІА КЛАРУС, д.н. НОМЕР_3 ; тканеву підстилку з водійського сидіння т/з КІА КЛАРУС, д.н. НОМЕР_3 , що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги обліку 2807, порядкові номери 31, 32) - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
- банківські картки «Ощадбанк» та «Райффайзен банк Аваль», що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги обліку 2807, порядковий номер 43) - повернути власнику;
- дві захисні маски, що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги обліку 2807, порядковий номер 44) - знищити;
- чоловічу сумку-барсетку, що перебуває на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (номер книги обліку 2807, порядковий номер 47) - повернути власнику ОСОБА_5 ..
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуючий: