Справа № 487/906/21
Провадження № 2/487/1386/21
08.07.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Щербатюк М.С.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 02.07.2016 р. у Центральному районі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Миколаєві, актовий запис №356.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 02.07.2016 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Центральним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Миколаєві. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного. З листопада 2019 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Подальше збереження шлюбу та відновлення шлюбних відносин є неможливим, так як це суперечить інтересам сторін.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Як вбачається зі змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що 02.07.2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, зареєстрований Центральним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Миколаєві, актовий запис №356, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.07.2016 року.
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного. З листопада 2019 року сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться.
Подальше примирення та збереження шлюбу є неможливим, так як це суперечить інтересам сторін.
Згідно ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За такого, враховуючи що шлюб між сторонами існує лише формально, а фактичні шлюбні відносини між ними припинені, беручи до уваги небажання позивача відновлювати шлюбні відносини, суд вважає, що їх сім'я розпалася остаточно і зберегти її неможливо, тому згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України позов підлягає задоволенню.
Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 89, 141, 259, 265, 268, 354ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 02.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Центральним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Миколаєві, актовий запис №356, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Т.А. Карташева