Справа № 127/6665/21
Провадження № 2/127/1171/21
(заочне)
13 липня 2021 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Бойко В.М.,
при секретарі Поперечної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, суд,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, з вимогами стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в розмірі суми позики - 3 000,00 грн., суму процентів в розмірі 10 830 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 137,28 грн., та понесені судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Позов мотивовано тим, що позивачем по справі було надано відповідачці грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується підписаною власноруч розпискою від 09.09.2020 року. За умовами розписки відповідачка зобов'язувавлась повернути кошти до 23.09.2020 року, в розмірі 3 450,00 грн. Окрім цього, умовами вказаної боргової розписки встановлено, що за кожний день після 23.09.2020 року до дня повного погашення боргу, відповідачка зобов'язувалась сплачувати 2% від суми позики, а саме 60 грн.
На сьогоднішній день відповідачка ухиляється від повернення суми боргу та відсотків за позикою, чи порушила взяті на себе зобов'язання.
З метою врегулювання спору, 29.01.2021 року, позивачем було направлено досудову претензію на адресу відповідачки з проханням погасити борг з можливістю його значного зменшення, в разі сплати певної частини, а саме: 4 000,00 грн. Відповідачка отримала вказаного листа, однак в добровільному порядку кошти повернути відмовляється, не вживає заходів на погашення заборгованості. Таким чином, з огляду на викладене позивач вважає, що з відповідачки підлягає стягненню сума позики в розмірі 3 000,00 грн., відсотки за користування коштами - 10 830,00 грн., втрати від інфляції - 137,28 грн., що загалом мтановить - 13 967,28 грн.
Вище викладене і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 26.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) осіб.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином булв повідомлений про час та місце розгляду справи. Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 09.09.2020 року позивачем було надано відповідачці грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються борговою розпискою, яка складена відповідачкою 09.09.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 000,00 грн. За кожний день користування грошима зобов'язуваалсь сплачувати 1% від суми позики, що складає 30 грн. та зобов'яувалась повернути гроші у сумі 3 450,00 грн. до 23.09.2020 року. За кожний день після 23.09.2020 року до дня повного погашення боргу зобов'язувалась сплачувати відсотки в розмірі 2% від суми позики, а саме: 60 грн. (а.с. 9). Оригінал боргової розписки був оглягутий та досліджений у судовому засіданні.
Згідно письмової досудової претензії до ОСОБА_2 позивач вимагає погасити заборгованість, яка виникла у відповідачки з можливістю зменшення суми заборгованості у разі часткового погашення. (а.с.10). Зазначену досудову претензію отримано відповідачкою 02.02.2021 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
Таким чином, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
У той самий час за змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов'язанням її повернення), так і дати її отримання.
Відтак, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов боргової розписки відповідачка зобов'язувалась сплачувати 30 грн. за кожний день користування коштами та повернути суму позики з урахуванням плати за користування коштами до 23.09.2020 року в розмірі 3 450,00 грн. Окрім цього, умовами вказаної боргової розписки встановлено, що за кожний день після 23.09.2020 року до дня повного погашення боргу, відповідачка зобов'язувалась сплачувати 2% від суми позики, а саме 60 грн. Таким чином, відсотки за весь період користування коштами складають - 10 830,00 грн (450 грн+173 дні*60 грн.)
Розрахунок інфляційних витрат здійснюється виходячи із середньоденного індексу за формулою середньої геометричної незваженої, що склала 137,28 грн.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530, 570,571, 1212 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , грошові кошти: суму боргу в розмірі 3 000,00 грн., суму процентів у розмірі 10 830,00 грн., суму витрат від інфляції у розмірі 137,28 грн., що разом складає: 13967,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення сколадено 14.07.2021 року.
Суддя: