Справа № 127/8862/19
Провадження № 1-кп/127/253/19
14 липня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:
судді-доповідача Бернади Є.В.,
суддів: Медяної Ю.В., Романчук Р.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,
сторони обвинувачення: прокурора Собчука В.В.,
сторони захисту: адвоката Казеко О.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених статтею 348, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених статтею 348, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ризики, які існували на час застосування до обвинуваченого зазначеного запобіжного заходу, на даний час не відпали. Зокрема, зауважив, що останній обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, у тому числі й особливо тяжкого, вчинених в період незнятих та непогашених судимостей. Зазначив, що у кримінальному провадженні не допитані усі свідки, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може чинити тиск на зазначених осіб, а також переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що він має постійне місце проживання, а тому просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Казеко О.І. - зауважила, що ризики, на які посилається прокурор, останнім не доведені, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому частиною другою статті 331 КПК регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Порядок продовження строку тримання під вартою регламентований статтею 199 глави 18 КПК, зокрема, частиною першою зазначеної статті визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому суд враховує, що частина третя статті 199 КПК є відсильною нормою щодо статті 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Строк дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу спливає 18.07.2021. Отже, стороною обвинувачення було дотримано вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо вручення примірника клопотання обвинуваченому, проте не дотримано вимог щодо строку звернення з відповідним клопотанням до суду. Разом з тим, суд враховує, що проти розгляду клопотання прокурора сторона захисту не заперечувала, не погоджуючись з доводами зазначеними у ньому. Суд також враховує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство не містить застережень, згідно з якими порушення порядку звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу спричиняє відмову в задоволенні клопотання або ж залишення клопотання без розгляду. Натомість зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Крім того, частиною третьою статті 331 КПК визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає за доцільне зазначити, що приписи частини третьої статті 331 КПК є імперативними. Саме тому, суд вважає за доцільне розглянути клопотання прокурора по суті, надавши правову оцінку доводам сторін кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Суд приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку (п. 63, справа «Тодоров проти України»).
Відповідно до вимог статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів різного ступеню тяжкості, у тому числі й особливо тяжкого злочину, вчинених у період незнятих та непогашеної судимості. Суд враховує, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, зокрема недопитані усі свідки у кримінальному провадженні. А тому суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт наявності ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків.
При цьому, суд також враховує, що відомостей, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою з поважних причин, у тому числі й за станом здоров'я, суду надані не були.
Враховуючи викладене, суд вважає, що правові підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу відсутні. Натомість, враховуючи положення частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, з метою забезпечення кримінального провадження та попередження вчинення зазначених вище ризиків, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись статтями 331, 371 КПК, суд
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 14.07.2021 до 23.59 год. 12.09.2021.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя-доповідач:
Суддя:
Суддя: