Справа № 127/10557/21
Провадження № 2/127/1863/21
13.07.2021 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі №2738 про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Фінфорс» в розмірі 14433,00 грн. за договором №746329-А від 24.12.2019р.
10.03.2021р. приватним виконавцем Мельником Ю.А. було відкрито виконавче провадження №64769920 з примусового виконання напису №2738.
17.03.2021 року винесено постанову про звернення стягнення з заробітної плати позивача, щомісячно, з грудня 2020 року стягувати з заробітної плати позивача (у розмірі 20%) на користь відповідача. Сума заборгованості складає 14 443, 00грн., в тому числі:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 000,00 грн.;
- прострочена заборгованість по несплачених відсотках 5 445,00 грн.;
- строкова заборгованість за штрафами 2 988,00 грн.
Вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням закону, а тому є таким, який підлягає для скасування. Зокрема порушено процедуру вчинення виконавчого напису затвердженого Законом України «Про нотаріат» та Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172.
Ухвалою суду від 22.04.2021 зупинено стягнення за виконавчим провадженням №64769920, відкритого на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі №2738 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим на наслідками вирішення спору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2021 р. відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження з направленням копії позовної заяви з додатками, відзиву на позов з наданням усіх доказів, якими обґрунтовуються заперечення, суду не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, належним чином повідомлена про відкриття провадження в справі, пояснення на позов не подала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №2738 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінфорс», який є правонаступником ТОВ «СС Лоун», за кредитним договором №746329-А від 24.12.2019 р. за період з 04.03.2020 р. по 04.03.2020 р. в розмірі 14433,00 грн., в тому числі: 6 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 5 445,00 грн. - прострочена заборгованість по несплачених відсотках, а також 2 988,00 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенею.
10.03.2021р. приватним виконавцем Мельником Ю.А. було відкрито виконавче провадження №64769920 із примусового виконання напису №2738.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно із ст.87 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що кредитний договір №746329-А від 24 грудня 2019 р. не є нотаріально посвідченим правочином, а отже не відповідає положенням законодавства про вчинення виконавчого напису.
Тобто, під час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. не було отримано повністю необхідний пакет документів згідно з діючим законодавством.
Сам виконавчий напис має наслідком неможливість його фактичного виконання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц.
Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису за реєстровим №2738 від 23.02.2021 року, приватний нотаріус керувався не чинними положеннями законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Судові витрати у справі складаються із сплаченого судового збору в розмірі 908, 00 грн. та 454,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн.
Визначаючись з розміром витрат на професійну правничу допомогу оцінених в 7 000, 00 грн., суд враховує, що такі складаються з 2 000, 00 грн. за вивчення документів, поданих для написання позовної заяви; 2000, 00 грн. за написання позовної заяви, підготовки додатків до позовної заяви, 3 000, 00 грн. представництва інтересів у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом прийнято до уваги, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 гривень є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на те, що справа є незначної складності. Також, оцінюючи дії адвоката, згідно з наданим розрахунком суми гонорару, судом прийнято до уваги, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, будь-яких процесуальних дій після відкриття провадження адвокатом Хейнісом О.Г. не вчинялось, а тому стягнення коштів за участь адвоката у судових засіданнях є безпідставною.
За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу належить компенсувати частково у розмірі 4000,00 грн.
Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 17, 18 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст. ст. 4, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 23 лютого 2021 року, зареєстрований в реєстрі №2738, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в розмірі на суму 14 433,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат: із сплати судового збору 1362 грн., на професійну правничу допомогу 4000, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, адреса місцезнаходження : 01042 м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4-6, корпус В, кабінет 508-2;
Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса місцезнаходження: 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, офіс 1;
Суддя: