Справа № 127/17211/21
Провадження № 3/127/5250/21
"13" липня 2021 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу містобудування і архітектури Вінницької районної державної адміністрації, будучи суб'єктом, відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила таку діяльність за минулий рік.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнав та суду пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно мали місце. Зокрема повідомив, що у 2020 році він працював лише один день -02.01.2020, тому забув про необхідність подачі декларації. Згодом йому зателефонували з Вінницької районної державної адміністрації та повідомили про необхідність такої подачі, однак вчасно він не встиг подати декларацію через відсутність відомостей про доходи дружини.
Прокурор Приходько Д.Є. вважала за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
З диспозиції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною. У зв'язку з цим суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до наказу начальника відділу містобудування і архітектури Вінницької районної державної адміністрації № 1 від 01.03.2019 ОСОБА_1 був переведений на посаду головного спеціаліста. Наказами № 1 та № 2 від 02.01.2020 ОСОБА_2 звільнений із зазначеної посади.
Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
Приміткою до статті 172-6 КпАП визначено, що суб'єктом правопорушень зазначеної статті, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону № 1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.
Абзацом 2 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи за минулий рік.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) надає роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
Згідно з роз'ясненнями НАЗК від 03.02.2021 декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу 2 частини другої статті 45 Закону № 1700-VII з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня), що передує року, в якому подається декларація.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на вебсайті НАЗК встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особи, яка припинила діяльність за минулий рік 19.04.2021 о 09.40 год.
ОСОБА_1 в судовому засіданні обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечив, надавши суду чіткі та послідовні показання. Крім того, несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації підтверджується витягом з вебсайту НАЗК.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особи, яка припинила діяльність за минулий рік. А тому, суд вважає, що дії останнього охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КпАП, за ознаками несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 172-6, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: