Справа № 152/759/21
2/152/300/21
іменем України
14 липня 2021 року м. Шаргород
Справа №152/759/21
Провадження №2/152/300/21
Шаргородський районний суд
Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача
1. Виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем 03.10.2003 року, який зареєстрований виконачим комітетом Юхимівської сільської ради, актовий запис за №04.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03.10.2003 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, зсилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через погіршення відносин впродовж останніх років спільного проживання, відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, що стало причиною виникнення конфліктів. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, так як це суперечить її інтересам та інтересам неповнолітніх дітей, шлюб існує формально, сімейних відносини вона та відповідач не підтримують.
На примирення з відповідачем вона не згодна.
Крім того, просить при розірванні шлюбу стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.
2. Виклад позиції відповідача
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на надання відзиву на позов та відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 18.06.2021 року (а.с.15-16), яку отримав 23.06.2021 року, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням (а.с.18).
ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача
1. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 заяв та клопотань, пов'язаних з розглядом справи, до суду не подавали.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
1. Відповідно до ухвали судді від 18.06.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 14.07.2021 року без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам, що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки; запропоновано відповідачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву (а.с.15-16).
2. Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч.5 ст.279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.06.2021 року.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд означеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із вимогами ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідачем відзив на позов у встановлений судом строк не подано, хоча ухвала про відкриття провадження у справі отримана 23.06.2021 року (а.с.18).
Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч.13 ст.7, ч.8 ст.178 ЦПК України.
3. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, … в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу.
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 03.10.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Від шлюбу позивач та відповідач мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження, відповідно, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с.8-10).
Позивач не бажає миритися з відповідачем, має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається із позовної заяви (а.с.2-3).
При розгляді справи судом встановлено фактичні взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: що у їх сім'ї виник не короткочасний розлад, а тривалий розлад з приводу непорозумінь щодо розв'язання питань спільного сімейного життя, утримання сім'ї.
Також, судом встановлено, що причиною розладу в сім'ї стала відмінність у характерах та поглядах сторін на сімейне життя, втрата почуття взаємоповаги, внаслідок чого виникали непорозуміння, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин.
Таким чином, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача та неповнолітніх дітей сторін.
Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, так як позивач не бажає миритися, наполягає на розірванні шлюбу.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст.56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
VІ. Висновки суду
Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, а відповідач не висловив заперечень щодо розірвання шлюбу з підстав, що наведені в позові, оскільки відзиву на позов із викладенням заперечень не подав, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача (ч.2 ст.141 ЦПК України).
При зверненні в суд з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 908 грн. (а.с.1).
Так як позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, то понесені нею судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 03 жовтня 2003 року виконавчим комітетом Юхимівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за актовим записом за №04 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).
Повне ім'я сторін:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Юхимівка Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Усть-Каменогорськ Ульбинського району республіки Казахстан, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , дані паспорта громадянина України - не відомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Повне рішення складено 14.07.2021 року.
Суддя: