іменем України
(про продовження строку тримання під вартою)
Єдиний унікальний номер 126/2026/20
Номер провадження 1-кп/142/77/21
13 липня 2021 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
в кримінальному провадженні про кримінальні правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020090000424 від 06 серпня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, -
В провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020090000424 від 06 серпня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурором прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 було заявлено клопотання про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що що неповнолітній ОСОБА_4 , 05 серпня 2020 року близько 17 години 00 хвилин, проходячи по АДРЕСА_2 , біля паркану за домоволодінням №52, побачив припаркований автомобіль «Sitroen Nemo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_7 , де в нього виник раптовий умисел на викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу відкривши не зачинені водійські дверцята автомобіля «Sitroen Nemo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, із належного ОСОБА_7 гаманця, який знаходився в кармані карти водійських дверцят вказаного автомобіля, викрав грошові кошти в сумі 1 030 гривень, із програвача викрав USB флеш-накопичувач «Nuiflash Super mini» об'ємом пам'яті 2 Гб вартістю 110 гривень 56 копійок, та із переднього пасажирського сидіння автомобіля викрав чоловічу сумку-барсетку з надписом «Sport» вартістю 134 гривні 82 копійки, що підтверджується висновком товарознавчої експертизи №5694/5695/20-21 від 19 серпня 2020 року, та які належать ОСОБА_7 . Викрадені кошти ОСОБА_4 витратив на власні потреби, а саме на продукти харчування та сигарети, USB флеш-накопичувач «Nuiflash Super mini» об'ємом памяті 2 Гб ОСОБА_4 , втратив при невідомих обставинах, а викрадену чоловічу сумку-барсетку з надписом «Sport», він викинув по АДРЕСА_2 , попередньо переконавшись в тому що дана сумка пуста.
14 серпня 2020 року близько 23 години в АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно, шляхом вільного доступу всупереч волі власника ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконно заволодів транспортним засобом ВА32106, державний номерний знак, НОМЕР_2 жовтого кольору, який був припаркований на узбіччі дороги.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_9 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 серпня 2020 за №12020020090000433.
14 серпня 2020 року близько 23 години, ОСОБА_4 перебуваючи біля домоволодіння в АДРЕСА_3 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до припаркованого на узбіччі проїзної частини дороги автомобіля «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_8 та належить ОСОБА_10 . В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи на меті використання автомобіля для проїзду в с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незамкнені водійські двері сів у салон автомобіля «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_2 , прокрутив ключ запалення, який знаходився в замку, чим запустив двигун автомобіля та виїхав ним на дорогу і таким чином таємно, не маючи права володіти та користуватися даним транспортним засобом, проти волі користувача незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_2 .
15 серпня 2020 року близько 01 години ОСОБА_4 перебуваючи в с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області проїжджаючи на автомобілі «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_2 по вул. Перемоги, неподалік від магазину «Козачок» був виявлений працівниками поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, після чого проїхавши близько 300 метрів залишив вищевказаний транспортний засіб, в подальшому ОСОБА_4 був затриманий працівниками Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області в с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області по вул. Перемоги, 2.
15 серпня 2020 року встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні злочину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, неодруженому, непрацюючому, раніше не судимому, відносно якого:
24 грудня 2019 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019020090000534 від 11 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді Піщанського районного суду Вінницької області;
31 січня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019020090000682 від 29 грудня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді;
02 квітня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020090000121 від 29 лютого 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді;
29 липня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020090000360 від 15 червня 2020 року за ч. 2 ст. 289, ч.3 ст.185 КК України, який перебуває на розгляді, при цьому в межах вищевказаного кримінального провадження Слідчим суддею Бершадського районного суду Вінницької 17 серпня 2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Піщанського районного суду від 12 жовтня 2020 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09 грудня 2020 року включно. Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2021 року за клопотанняп прокурора про продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 квітня 2021 року включно. Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 24 березня 2021 року за клопотанняп прокурора про продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22 травня 2021 року включно. Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року за клопотанняп прокурора про продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16 липня 2021 року включно.
Наявність обґрунтованого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 15 серпня 2020 року під час проведення якого було виявлено відсутність транспортного засобу; протоколом огляду від 15 серпня 2020 року під час проведення якого було виявлено та вилучено автомобіля «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_2 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15 серпня 2020 року під час якого, вищевказана особа підтвердила факту незаконного заволодіння транспортним засобом; протоколом допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 15 серпня 2020 року під час якого, вищевказані бачили за кермом автомобіля «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_2 підозрюваного ОСОБА_4 .
Під час складення клопотання про продовження запобіжного заходу встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч, 1 ст. 177 КПК України. Так ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років позбавлення волі, у зв'язку ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України обґрунтовується тим, що у вказаному кримінальному провадженні наявний потерпілий та свідки, які на даний час встановлюються, проте ОСОБА_4 може впливати на останніх, з метою зміни їх показів для подальшого уникнення покарання.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що відносно ОСОБА_4 24 грудня 2019 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019020090000534 від 11 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді Піщанського районного суду Вінницької області, 31 січня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019020090000682 від 29 грудня 2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді, 02 квітня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020090000121 від 29 лютого 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді, 29 липня 2020 року до Бершадського районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020090000360 від 15 червня 2020 року за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, який перебуває на розгляді, при цьому в межах вищевказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Проте обвинувачений ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 і надалі буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Тобто, за сукупності таких обставин, доцільно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 обраного 17 серпня 2020 року ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, його належну поведінку та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 просить змінити запобіжний захід відносно нього у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, його захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та наполягали на задоволенні клопотання обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України.
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення одного з яких передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тобто у вчинені тяжкого злочину.
Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
На даний час в судовому засіданні докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені.
З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання про застосування запобіжного, суд приходить до висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, незаконно вливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, в зв'язку з чим обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи обставини, встановлені в підготовчому засіданні, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 застави, в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень, оскільки внесення застави в такому розмірі буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, ст. 8, ст.ст. 177, 178, ч. 1 ст. 183, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, неодруженому, з неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2021 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок отримувача: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA 688201720355219002000000401.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: