"09" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1439/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго” (м. Вишгород, Київська обл., 07300)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Онк-Груп” (вул. Рішельєвська, 11, корп. А, м. Одеса, 65026)
про стягнення 5662,29 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Войтюк Д.В.;
від відповідача: Масловський І.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргідроенерго” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Онк-Груп”, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 5662,29 грн.
Позиція учасників справи
Підставою позову позивач визначив обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 11.03.2021 №03-ДД/2021/30 в частині здійснення оплати вартості електричної енергії у визначені договором строки. Як зазначив позивач, відповідно до умов договору відповідач мав здійснити оплату вартості електричної енергії не пізніше ніж 29.03.2021, оскільки договором передбачений обов'язок покупця здійснити оплату за 2 (два) календарні дні до початку періоду постачання, який у спірних відносинах почав перебіг 01.04.2021. Водночас, як вказує позивач, в порушення умов договору відповідач оплату здійснив 30.03.2021, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за 1 день прострочення в розмірі 5662,29 грн.
18.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.47-65, т.1), в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що позивачем невірно тлумачиться умова договору щодо строку здійснення оплати, яким визначений термін, а не строк, протягом якого зобов'язання мало бути виконаним. Крім цього відповідач зауважив, що здійснена ним оплата 30.03.2021 є авансом, а тому у відповідача не виникло заборгованості перед позивачем.
01.07.2021 позивачем було подано відповідь на відзив (а.с.77-83, т.1), в якій останній наголосив, що договором встановлений саме строк оплати, а не термін, оскільки для здійснення оплати договором визначений певний період у часі, протягом якого покупець зобов'язаний забезпечити надходження коштів на рахунок продавця. Також позивач вважає, що долучений відповідачем до відзиву договір з аналогічних правовідносин підтверджує правильність позиції позивача, що оплата мала бути здійснена до 29.03.2021.
06.07.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.88-90, 97-102, т.1), в яких він наголосив на тому, що він належним чином виконав та продовжує виконувати умови договору, укладеного з позивачем, авансовий платіж фактично був здійснений 30.03.2021, а тому позивач помилився зі строками для нарахування пені, у зв'язку з чим здійснений ним розрахунок є невірним.
Під час розгляду справи представник позивача повністю підтримав заявлені до відповідача вимоги, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у їх задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1439/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "29" червня 2021 о 12:00.
29.06.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до « 09» липня 2021 о 13:45.
Крім цього, ухвалами суду від 08.06.2021 та від 02.07.2021 судом було забезпечено участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 09.07.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
11.03.2021 між Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онк-Груп» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів №03-ДД/2021/30 (а.с.8-13, т.1), згідно з п.1.1. якого продавець зобов'язався продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціонів на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.
За умовами п.3.1. договору періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год. першого дня по 24:00 год. останнього числа такого місяця (далі - період постачання). Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором у періоді постачання, визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді до цього договору.
Відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді до цього договору. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з нарахуванням податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з п.4.3. договору покупець зобов'язаний самостійно оплатити продавцю повну вартість електричної енергії за цим договором відповідно до порядку, визначеному у п.п.4.4 - 4.5 цього договору.
За умовами п.п.4.4., 4.5. договору покупець забезпечує надходження грошових коштів за електричну енергію на банківський рахунок продавця за 2 (два) календарні дні до початку відповідного етапу періоду постачання у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап. Етапи постачання: І етап: 1-30 день.
Згідно з п.6.2. договору у випадку оплати покупцем за електричну енергію з порушенням строку оплати, передбаченого п.п.4.4.-4.5. цього договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за весь час порушення зобов'язання.
Відповідно до п.10.1. договору він вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом періоду постачання. В частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання.
11.03.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору (а.с.14-15, т.1), якою сторони погодили, що відповідно договору покупець купує у продавця електричну енергію, зокрема, на таких умовах: періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.04.2021 по 30.04.2021 (далі - період постачання); вартість електричної енергії становить 21201972,48 грн з ПДВ; покупець зобов'язується оплатити продавцю вартість електричної у відповідності до графіку, передбаченого п.п.4.4.-4.5. договору.
Як пояснив позивач, 15.03.2021 ТБ «Українська енергетична біржа» здійснила перерахування гарантійного внеску покупця на рахунок продавця в сумі 5304000,00 грн, внаслідок чого відповідач мав сплатити позивачу на виконання умов договору суму в розмірі 15897972,48 грн. В матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів в розмірі 5304000,00 грн, разом з цим вказана обставина не є спірною в цій справі.
Далі, відповідно до платіжних доручень від 30.03.2021 №250 та №201 відповідач сплатив позивачу на виконання умов договору кошти на загальну суму 15897972,48 грн (а.с.17-18, т.1).
Позивач вважає, що оплата відповідачем була здійснена з порушенням умов договору, оскільки останнім днем оплати є 29.03.2021, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою (а.с.19-20, т.1) про сплату нарахованої позивачем пені за 1 день прострочення в розмірі 5662,29 грн.
У відповіді на вищевказану вимогу (а.с.21-22, т.1) відповідач зазначив, що ним не було порушено строків оплати, визначених договором, а тому підстави для сплати пені відсутні. Зокрема відповідач наголосив, що у постанові Пленуму Вищого господарського суду України, на яку посилається позивач, йде посилання про визначені у договорах терміни, що мають числовий вираз, тобто коли зазначається чітка дата здійснення оплати, натомість у спірних відносинах умовами договору визначений інший порядок, за яким покупець зобов'язався здійснити оплату, а саме - за 2 календарні дні до початку відповідного періоду постачання. При цьому відповідач зауважив, що він був позбавлений можливості внести свої корективи в умови договору та визначити чіткі та зрозумілі строки виконання зобов'язання.
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, який розглядається в межах цієї справи, а саме про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 5662,29 грн, нарахованої за 1 день прострочення платежу - 30.03.2021, який фактично є днем здійснення оплати.
Також в матеріалах справи наявний укладений між сторонами договір від 15.04.2021 №04-ДД/2021/50 (а.с.51-59, т.1), який не стосується спірних відносин сторін у цій справі, а поданий відповідачем на підтвердження того, що наразі при укладенні договорів сторонами узгоджується конкретна дата здійснення оплати (до 28.04.2021).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За змістом статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення суми пені в розмірі 5662,29 грн, яка, згідно з позицією позивача, нарахована внаслідок прострочення відповідачем зобов'язання з оплати вартості електроенергії у визначений договором строк.
Як встановлено судом, умови укладеного між сторонами договору визначають обов'язок покупця здійснити оплату вартості електроенергії за 2 календарні дні до початку відповідного етапу періоду постачання, а відповідно до умов додаткової угоди №1 періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.04.2021 по 30.04.2021.
Позивач вважає, що з урахуванням умов договору відповідач мав здійснити оплату у строк не пізніше ніж 29.03.2021, натомість фактично оплата була здійснена 30.03.2021, у зв'язку з чим, з посиланням на п. 6.2. договору, позивач здійснив нарахування пені за 1 день, визначивши періодом заборгованості день фактичної оплати. В свою чергу відповідач вважає, що договором умова оплати передбачена таким чином, що останнім днем здійснення платежу є 30.03.2021, а тому підстави для нарахування пені відсутні.
Так, частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виконано у строк (термін), якщо його встановлено, при цьому норми ст.ст. 251, 252 ЦК України відрізняють поняття строку та терміну та встановлюють, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як вбачається з положень п. 4.4. договору, його умова викладена таким чином, що сторони мають різне тлумачення, оскільки фактично визначено виконання зобов'язання у певній період у часі (строк) - за 2 календарних дні, зі спливом якого пов'язана подія, що має юридичне значення, - початок періоду постачання, разом з цим сам період постачання визначений відповідною календарною датою (терміном) - 01.04.2021.
Отже, з врахуванням такого нечіткого викладення в договорі умови щодо здійснення оплати кожна із сторін тлумачить цю умову по своєму. Разом з цим, суд відзначає, що обставина різного тлумачення сторонами умови договору не є вирішальною для вирішення спору, оскільки у спірних відносинах сторін мало місце нарахування позивачем пені за день, в який відповідач здійснив оплату, натомість здійснення такого нарахування є неправомірним, зважаючи, що за своєю правовою природою пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а не пів дня чи декілька годин тощо. Крім цього, у п.1.9. постанови від 17.12.2013 №14 Пленум Вищого господарського суду України також роз'яснив, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення та пені, при цьому такі ж самі висновки були викладені Верховним Судом у постанові по справі №910/2615/18.
Отже, з врахуванням зазначених вище обставин та приймаючи до уваги, що нарахування позивачем суми пені мало місце саме за день, в який відповідач здійснив фактичну оплату, суд вважає, що позивачем не доведено наявності підстав для нарахування пені, а тому у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго” слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір за подання позову в сумі 2270,00 грн покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 14 липня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля