Справа № 445/1210/21
провадження № 3/445/576/21
05.07.2021року суддя Золочівського районного суду Львівської області Бакаїм М. В. , з участю прокурора Савчук К., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з управління стратегічних розслідувань у Львівській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки, Золочів,проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 . зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої в.о. директора КП ЛОР "Золочівське МБТІ",
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи виконувачем обов'язків директора КП ЛОР "Золочівське МБТІ", являючись, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія ЗаконуУкраїни "Про запобігання корупції", в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, без поважних причин, несвоєчасно , а саме: о 14-40 год 22.04.2021 року, подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, яка вину визнала, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 17 червня 2021 року № 363, пояснення з додатками; повідомлення НАЗК про несвоєчасну подану декларацію; послідовність дій користувача з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; пояснювальні записки, листування, нагадування щодо подання декларації, посадова інструкція, службові та доповідні записки тощо.
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню її вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 172-6, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до ЛЬвівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя:М. В. Бакаїм