спр. № 336/1744/21
пр. № 2/336/2218/21
м. Запоріжжя 12 липня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Федорченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Альфа-Банк» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач АТ «Альфа-Банк» звернувся із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 63,9 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці 690 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08-998Н002-К - 123088,00 дол. США, а саме: заборгованість за кредитом 39523,80 дол. США, заборгованість за відсотками 68521,75 дол. США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту 4862,13 дол. США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків 10180,32 дол. США, на користь АТ «Альфа-Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
У позові вказує, що Договір кредиту № 08-998Н002-К від 05.09.2008 був укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , за умовами якого відповідач отримав у кредит 40000 дол. США
З метою забезпечення виконання зобов'язана за вищезгаданим кредитним договором між вказаними сторонами укладено іпотечний договір № 08-998Н002-І від 05.09.2008, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку кредитору житловий будинок загальною площею 63,9 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці 690 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте свій обов'язок відповідач не виконує, внаслідок чого станом на 20.01.2021 за ним утворилась заборгованість в розмірі 123 088,00 дол. США.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всіх прав і обов'язків за вищевказаними договорами.
Справа була призначена до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, в якому зазначив про невизнання позовних вимог в повному обсязі та просив застосувати до правовідносин сторін, в тому числі до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки позовну давність.
У відзиві ОСОБА_1 зазначив, що дійсно 05.08.2008р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ним укладені вищезгадані кредитний та іпотечний договори, за якими він отримав кредит у розмірі 40000 доларів США та передав в іпотеку будинок АДРЕСА_2 . Також поручителями по вказаному кредитному договору виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_3
22.10.2009р. АКБ СР «Укрсоцбанк» надіслав відповідачу претензію про повернення заборгованості по кредитному договору, в якій зажадав погашення кредиту в повному обсязі у сумі 39523,80 доларів США тіла кредиту, 5042,11 доларів США простроченим відсоткам та пені 1150,92грн. В іншому випадку в разі невиконання зазначеної претензії у 30-денний термін кредитор зазначив про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказану претензію відповідач отримав 30.10.2009 року.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.06.2011р. у справі № 1562/10 позов ПАТ «Укрсоцбанк» частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вищезгаданим кредитним договором у сумі 312562,12грн. (що є еквівалентом на час звернення банку до суду 39523,80 доларів США). Стягнуто з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у сумі 80587,09грн. (еквівалент 10190,32 доларів США на час звернення банку до суду) та 1150,92грн. пені. Покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати, пов'язані з вирішенням спору Третейським судом у сумі 4343,00грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2013р. у справі № 755/7766/13-ц задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк», видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.06.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 312562,12грн. заборгованості та 4343,00грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, а також судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).
Вважає, що у зв'язку із зміною банком умов кредитного договору та пред'явлення вимоги про повернення кредиту 22.10.2009 дана позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки подана поза межами трирічного строку позовної давності на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів банку. Просить застосувати до правовідносин сторін, в тому числі до вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки позовну давність.
Також відповідач посилається на неправильний розрахунок заборгованості, оскільки після направлення йому письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків та пені за кредитним договором. З огляду на вказані обставини сума заборгованості не може перевищувати суму боргу на час припинення дії договору та звернення банку до третейського суду.
Окрім ого відповідач зазначає, що банком вже реалізоване право на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., що вчинений 18 жовтня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 22824, за яким звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 з метою задоволення вимог іпотекодержателя на підставі вищезгаданий Договору кредиту № 08-998Н002-К та Іпотечного договору № 08-998Н002-І, укладених 05.08.2008 між мною та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» на загальну суму заборгованості 86 081,34 (вісімдесят шість тисяч вісімдесят один долар США 34 цента) дол. США.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 05.08.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08-998Н002-К про надання кредиту в розмірі 40000 доларів США для придбання житлового будинку АДРЕСА_2 . Згідно договорам поруки від 05.08.2008р. поручителями за вказаним кредитним договором виступила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 05.08.2018р. між ОСОБА_1 та банком також було укладено Іпотечний договір № 08-998Н002-І, посвідчений цього ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., згідно якого в іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 1.1.1 вищезгаданого кредитного договору визначений порядок погашення кредиту шляхом виплати щомісячних ануїтетних платежів по 238,1 доларів США починаючи з вересня 2008 року по серпень 2022 року включно.
Пунктом 3.2.3 Кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісій та можливих штрафних санкцій у разі, зокрема затримання позичальником сплати кредиту (частини кредиту) та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.
Пунктами 3.3.7-3.3.8 Кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати проценти за використання Кредиту в порядку, визначеному п.п. 1.1, 2.4, 2.10 цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором. Своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1, 2.4 цього договору.
Пунктом 3.3.14 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти, комісії, а також можливі штрафні санкції (пеню, штраф) у випадках, визначених пунктами 2.7.3, 3.2.3 та 5.4 цього договору.
Пунктом 4.5 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.7, 3.3.8 цього договору протягом більш ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Пунктом 6.1-6.2 Кредитного договору всі спори та непорозумінні, які можуть виникнути у зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони керуючись ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцевим В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, або суддею Мороз О.А., або ОСОБА_4 у порядку черговості, або іншими суддями вказаного третейського суду відповідно до чинного Регламенту його діяльності.
22.10.2009 ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав позивачу претензію про повернення заборгованості по кредитному договору, в якій із посиланням на пункти 3.3.7, 3.3.8 та пункт 4.5 Кредитного договору вимагав від ОСОБА_1 погашення кредиту в повному обсязі у сумі 39523,80 доларів США тіла кредиту, 5042,11 доларів США простроченим відсоткам та пені 1150,92грн. В іншому випадку в разі невиконання зазначеної претензії у 30-денний термін кредитор зазначив про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказана вимога згідно поштового повідомлення про вручення отримана ОСОБА_1 30.10.2009.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мороз О.А. від 16.06.2011р. у справі № 1562/10 позов ПАТ «Укрсоцбанк» частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вищезгаданим кредитним договором у сумі 312562,12грн., 4343,00грн. витрат, пов'язаних із вирішенням спору Третейським судом та 229,40грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 81738,01грн. заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2013р. у справі № 755/7766/13-ц задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк», видано виконавчий лист на виконання вищезгаданого рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.06.2011.
18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинений виконавчий напис за реєстрованим № 22824, за яким звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 з метою задоволення вимог іпотекодержателя на підставі Договору кредиту № 08-998Н002-К та Іпотечного договору № 08-998Н002-І, укладених 05.08.2008 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» на загальну суму заборгованості 86 081,34 (вісімдесят шість тисяч вісімдесят один долар США 34 цента) дол. США.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником за вищезгаданими кредитним та іпотечним договорами, укладеними з ОСОБА_1 з 19.10.2019 є АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кошти та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої цієї статті за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Зазначене відповідає правовим позиціям, які висловлені Верховним Судом України в постанові від 29.06.2016 року у справі № 6-1188цс16 та у постанові від 02.11.2016 року у справі № 6-1174цс16.
Зокрема 02.11.2016 року Верховний Суд України у справі № 6-1174цс16 вказав, що у разі узгодження між сторонами кредитно - фінансових послуг зміни строку виконання основного зобов'язання (дострокового погашення кредитного договору у разі наявної заборгованості), то усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позивач повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.
З огляду на вказані обставини сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» 22.10.2009 надіслав відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту протягом 30 днів з моменту одержання такої вимоги, яке відповідач отримав 30.10.2009 року, то право вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до боржників за кредитним договором з вимогою про повернення кредиту виникло 30.11.2009.
З огляду на вказані обставини строк позовної давності на звернення за захистом своїх прав розпочався для кредитора у вищезгаданих зобов'язаннях 30.10.2009 та сплив 30.10.2012.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.
Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
Таким чином позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі) тобто починаючи з 30.10.2009 до 30.10.2012.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Окрім цього слід зазначити, що після зміни строку виконання зобов'язання та припинення договору позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків та штрафних санкцій, передбачених договором (Постанова Верховного Суду від 14.12.2018 у справі № 564/2199/15-ц (провадження № 61-2404св18). З огляду на вказані обставини позивачем неправильно розраховано суму заборгованості, яка без врахування положень ст. 625 ЦК України не може перевищувати суму боргу на час припинення дії договору 30.10.2009.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 63,9 кв.м. що знаходиться на земельній ділянці 690 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08-998Н002-К на загальну суму 123088,00 доларів США відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін