ЄУН 336/2906/21
пр.. № 2/336/2711/21
м. Запоріжжя 13 липня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.
при секретарі Федорченко А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, за яким зазначає, що він у період з 01.08.2017 року по 01.01.2019 року надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії у приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проте боржник не здійснив належно оплату за надані послуги.
Позивач просить суд стягнути з відповідача виниклу заборгованість в розмірі 10093,36 гривень та судові витрати.
У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Справа була призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, при цьому відповідач, не подав відзив.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач є споживачем електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , яку йому на вищевказану адресу постачає енергопостачальник - ПАТ «Запоріжжяобленерго», про що слідує із договору від 13.04.2013 року.
Так, у період з 01.08.2017 року по 01.01.2019 року надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії у приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 3 «Правил користування електричною енергією для населення» (N 1357, 26.07.1999, Постанова, Кабінет Міністрів України) вказано, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
Відповідно до п. 42 «Правил користування електричною енергією для населення» (N 1357, 26.07.1999, Постанова, Кабінет Міністрів України) побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №543201083 про користування електричною енергією за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якого позивач зобов'язався надійно постачати електричну енергію споживачу у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати вартість одержаної електричної енергії за обумовленими тарифами у терміни, що підтверджується копією вказаного договору наявного в матеріалах справи.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1357 від 26.07.1999 року, визначено, що Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Проте відповідач не здійснив належно оплату за надані послуги та має заборгованість в сумі 10093,36 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту електроенергію.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача законними та обґрунтованими.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 1921 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265, пп. 9 п.1 Перехідних положень ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (місцезнаходження: вул.. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-00130926) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення боргу за спожиту електроенергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (місцезнаходження: вул.. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-00130926) борг за спожиту електричну енергію у сумі 10093,36 грн., а також в 2270 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін